Сьогодні виповнюється 10 років від початку Революції Гідності. Саме 21 листопада 2013 року була відкрита нова, кривава та буремна, сторінка в історії нашої країни. Українцям знову довелося виборювати свою правду та свободу: так почалася Революція Гідності. У 2013 році асоціація з Європейським союзом та подальші реформи, націлені на зближення з Заходом, стали не просто розмовами, а реальністю, яка дуже швидко наближувалася. Україна увійшла у свою нову еру: Революції Гідності. Згадаймо перші дні нового світу.
Шантаж росії, страх та протести: як жила Україна в останній «спокійний» рік?
Багатьом людям сьогодні, коли з дня перших протестів минуло 10 років, час до листопада 2013 року згадується як «мирний та стабільний». Насправді ж все було зовсім не так. Невдоволення президентом, який з легкістю плутав Ахмєтова та Ахматову, зростало з кожним днем. Вже за рік його президентства, у 2011 році, у Києві проходить декілька мирних акцій, спрямованих на скасування закону «Ківалова — Колісниченко» про статус російської мови, як регіональної. У 2012 на мітинги збираються шахтарі, чиєю підтримкою «проффесор» користувався ще під час виборів 2004 року.
Апогею гострі реакції суспільства досягають у червні 2013 року — тоді, за даними опитування, тих, кого все влаштовує, набралося лише 36%. А от кількість тих, хто готовий виходити на вулиці, збільшилася на 5% — до 25% людей. Головне питання: Європейський союз чи Митний союз (між країнами СНД) поділив українців майже порівну.
Важливо також згадати й чисельні провокації росії в останні роки перед Революцією. У 2012 — посилення чорноморського флоту рф у Криму, у липні 2013 — вбивство пʼяти українських моряків російськими прикордонниками. Тоді військові рф заявили, що моряки нібито незаконно перетнули кордон, однак росія так і не принесла вибачень ані Україні, ані родинам загиблих.
Чим ближче була дата підписання Договору про асоціацію з ЄС, робота над чим йшла понад 10 років, тим сильніше росія посилювала тиск. У серпні 2013 уряд росії ввів експортну блокаду на усі товари з України, що суттєво зменшило товарообіг та прибуток. За оцінками Федерації роботодавців, через блокаду Україна втратила 2—2,5 млрд доларів.
Першими про це заговорили ще до Майдану у ЗМІ, де прямо написали, що таким чином росія буде намагатися зберегти свій вплив в Україні, щоб у 2015 році висунути свого проросійського кандидата на виборах. Але за своє майбутнє українці вирішили боротися.
21 листопада 2013: як це було?
11:00 ранку. Кабінет міністрів збирається на закрите засідання. Воно проходить у закритому режимі, а вже за кілька годин голова уряду Микола Азаров повідомляє, що процес підготування угоди про Асоціацію з ЄС відкладається.
15:00. Пообідні у ЗМІ та соціальних мережах починають висловлюватися політики, громадські діячі, активісти та молодь. Настрій в усіх: суміш шоку та злості.
17:00. Біля Стели Незалежності починаються заходи щодо відзначення девʼятої річниці Помаранчевої революції (почалася вона 22 листопада 2004 року). До акції приєднується молодь з прапорами ЄС та України.
22:30. Легендарний пост Мустафи Найєма, який запустив протест. Кава, парасолі, друзі — так в Україні завжди починаються Революції: на граніті, на Майдані-2004 й ось тепер, знов. Загалом, хештег #Євромайдан набирає 21 тисячу ретвітів на вечір, 21 листопада.
23:30. На Майдані на цей час зібралося 1,5—2 тисячі студентів. В основному, це були студенти, журналісти та громадські діячі. Мітингувальників не розганяють, але навколо них стоїть огорожа з міліції та «беркуту». Багато хто залишається чергувати на місці акції вночі.
Що було далі?
22 листопада на мітингу в Києві зібралося вже близько 5 тис. осіб. І саме тоді пролунало гасло «Україна — це Європа!» Подібні акції пройшли у Львові, Вінниці, Одесі, Миколаєві, Донецьку, Сумах, Харкові та майже в кожному іншому обласному центрі України.
У відповідь на це Окружний суд Києва постановив заборонити під час проведення мирних масових акцій встановлювати малі архітектурні форми у вигляді наметів, кіосків, навісів, у тому числі тимчасових та пересувних, із 22 листопада 2013 року по 7 січня 2014 року на Майдані Незалежності, вулиці Хрещатик та Європейській площі.
Близько 21:00 на Майдані знову почали збиратися люди та ставити намети. Мало того — протест стає Всеукраїнським: на мітинги виходять у регіонах.
23 листопада сутички продовжуються, адже тепер на Майдані конче потрібно встановити «новорічну йолку». Активістам вдається відвоювати площу під протести, до акції приєднується дедалі більше людей, мітинги спалахують по усій країні.
Нарешті, 24 листопада, на Майдані Незалежності проходить хода та мітинг, у який вперше взяло участь близько 100 тисяч осіб. У Харкові та Дніпрі на протести вийшло близько тисячі людей, у Львові — 20 тисяч. Луганськ та Донецьк також відреагували на заклики приєднатися до страйку: на центральні площі міст вийшло близько 400 людей, які не побоялися міліції та козаків, що виступали проти інтеграції в ЄС.
Ближче до вечора сталася сутичка між мітингарями та працівниками МВС, вперше були застосовані гумові кийки, каміння, фаєри та сльозогінний газ. Десятки людей заарештовано, проте на Майдані все ж зʼявляється 20 тентів штабу Євромайдану. Близько 20:00 акції на підтримку євроасоціації України проходять у Чехії, Польщі, Канаді, Німеччині, Франції та інших країнах.
О 23:20 силовики починають штурм наметів на Європейській площі, були заарештовані люди. Але активісти вчиняють шалений опір міліції та відтісняють їх від наметового містечка. На цьому події трьох буремних днів нової історії країни завершуються.
Однак справжня історія лише починається: попереду роки становлення нації, анексія Криму, війна на Донбасі та повномасштабне вторгнення. Але як би сильно не тиснув ворог, правда завжди на боці свободи!
За матеріалами тих буремних подій у бібліотечно-інформаційному центрі розгорнута книжкова виставка «Територія Гідності і Свободи. 21.11 - День Гідності та Свободи».
Людмила Бурячинська, завідувачка БІЦ
Джерело:
