15 листопада відзначається день географічних інформаційних систем – день ГІС (Geographic information systems day – GIS DAY). Сьогодні складно уявити будь-який аспект життя без ГІС. Кожен з нас щодня користується ГІС-сервісами – замовляє їжу чи таксі, шукає адресу об’єкта на карті чи з допомогою навігатора, а сучасний землеустрій тим паче. Адже ГІС призначені для збору, зберігання, обробки та аналізу просторових даних, які й використовують передусім для складання електронної та паперової картографічної продукції.
Тож викладачі циклової комісії землевпорядних дисциплін та студенти спеціальності 193 «Геодезія та землеустрій» долучились до святкування міжнародного дня ГІС.
Захід відбувся на базі навчально-практичного центру із землевпорядкування коледжу. Модератором урочистої події став завідувач лабораторії інформаційних технологій в землевпорядкуванні Булакевич С.В., а співорганізатори викладач фотограмметрії та ДЗЗ Качановський О.І. та викладач комп’ютеризації землевпорядного виробництва Рудько О.М.
За сприяння декана факультету землевпорядкування НУБіП України Євсюкова Т.А. відбувся виступ Примак Лідії Василівни, доктора філософії з геодезії та землеустрою, асистента кафедри геоінформатики і аерокосмічних досліджень Землі НУБіП України. У своєму виступі «Вступ до ГІС» доповідачка відкрила захоплюючий світ технологій картування та аналізу об'єктів реального світу, також подій, що відбуваються поряд з нами. Лідія Василівна підкреслила, що «зараз як ніколи ми відчуваємо потребу в точних даних та інформації. Різко зросли вимоги до оперативності й повноти висвітлення навігаційно-гідрографічного забезпечення та його складових, що посилює необхідність розробки та впровадження геоінформативних систем і технологій, об'єднанню інформаційних та моніторингових систем на єдиній картографічній основі».
Приєднався до події Андрій Левчук Керівник відділу геоінформаційних систем ТОВ «Калвер Авіейшн». Зазначимо, що дане підприємство входить до ради роботодавців факультету землевпорядкування НУБіП України. Тема виступу «Використання GIS та БПЛА для фіксації та моніторингу руйнувань, завданих війною». У доповіді А. Левчук представив GIS-портали з цифровими двійниками місцевості, які допомагають фіксувати та визначати руйнування завданих війною громадського та житлового комплексу України. Створюють такі геопортали за допомогою безпілотника типу «літаюче крило» – Скіф та коптера ЛМ-35, розроблених спеціалістами компанії Culver Aviation. Цифрові двійники дозволяють просторове вимірювання: відстані, об'єми, висоти повністю співпадають з реальними даними та відповідають сучасним вимогам для створення архітектурних проєктів. Це дає можливість вимірювати та переглядати атрибутивну інформацію, а саме: проводити інспекцію інфраструктури; виявляти та оцінювати дефекти; приймати рішення щодо доцільності ремонту; визначати вид та обсяг необхідних для ремонту або відбудови матеріалів. Доступно на будь-якому пристрої в будь-якій точці світу за наявності інтернету.
Булакевич С.В. ознайомив присутніх з практичним використання мережевих GNSS-сервісів в Україні. Важливість мережевих GNSS-сервісів полягає у тому, що вони забезпечують проведення геодезичних і землевпорядних робіт з високою точністю. Особливо під час перенесення проектних елементів на місцевість. Станції GNSS покривають всю територію України, серед яких є і Рівненська GNSS-станція RVNE, яка включена до мережі EUREF.
Не менш цікавим був виступ Качановського О.І., який презентував аналіз космічних знімків в геоінформаційних системах. Могутнім джерелом інформації на сьогодні є космічний знімок – зображення планети Земля, отримане за допомогою космічних апаратів, яке містить інформацію про електромагнітне випромінювання, відбите від різних типів земної поверхні. За допомогою такого фотографічного зображення науковці та фахівці вивчають пожежі та їх наслідки, температурний режим міських територій (міські острови тепла), складати топографічні карти місцевості, проводити моніторинг зелених насаджень, водних об’єктів тощо. Важливе місце дистанційне зондування землі займає у сільському господарстві, адже точне землеробство не можливе без ГІС технологій. Саме така інформація дозволяє аграріям планувати виробництво, здійснювати посів сільськогосподарських культур, вивчати стан посівів та здійснювати правильний догляд за рослинами. І як зазначив доповідач сфери застосування ДЗЗ постійно розширюються. Сьогодні – це кліматологія та метеорологія; гідрологія; геологія; ландшафтознавство та урбаністика; екологія та аграрні науки; лісознавство; охорона довкілля та раціональне природокористування; моніторинг надзвичайних ситуацій та оцінка стану довкілля.
Крім того члени гуртка «GIS-INFORM» представили свої роботи зі створення тематичних карт, оформлені інформаційні брошури та постери щодо нових напрямів галузі ГІС.
Тому, вперед до цифрового майбутнього разом!
Сергій Булакевич, завідувач лабораторії інформаційних технологій в землевпорядкуванні.
Неля Русіна, голова циклової комісії землевпорядних дисциплін.
