Незламний Сковорода — незламна Україна. 3 грудня виповнюється 300 років від дня народження Г. С. Сковороди

Бібліотечно-інформаційний центр

03 грудня 2022

«Мандрівна академія», «людина-університет» своєї епохи. Це про Григорія Сковороду.

За життя він не видав жодної книги. Натомість читачі його шукали самі, масово читали та цитували, переписували рукописи та пропагували їх. Видатний український філософ-містик, богослов, поет та  педагог був чи не найцікавішою постаттю історії українського духу. Офіційних даних щодо цієї постаті, яка стала мегапопулярною вже за життя, збереглося небагато. Натомість є чимало легенд.

Цікаві факти із життя відомого українського філософа

Народився Григорій Сковорода на Полтавщині у родинні спадкових козаків.

Мав виняткові здібності до навчання. Вже  у 16 років вступив до Києво-Могилянської академії. Вивчав латинську, грецьку, церковнослов’янську, польську, німецьку та інші мови. Грав на сопілці, флейті, скрипці, гуслях, лірі, бандурі. Проте вищої освіти так і не отримав.

Працюючи педагогом у Харківському колегіумі, мав власну систему оцінювання. Замість балів він писав справжні вироки: «вельми туп», «справжнє безглуздя», «досить гострий», «звєрок востроє» тощо.

Його називають зачинателем жанру байки.

Писав твори переважно староукраїнською та латинською.

Надавав перевагу особистій духовній свободі. Філософські трактати присвячував переважно етиці. А головним сенсом людського існування вважав самопізнання.

Відстоював права людської особистості в кожній людині, що на ті часи означало сильну демократичну тенденцію. Відкрито засуджував московських гнобителів.

Якось Катерина ІІ забажала побачити вже за життя відомого українського філософа особисто. Він прибув на її запрошення до палацу. Коли зайшла цариця до приймальної зали, всі присутні вклонилися, крім Сковороди. На питання Катерини, чому він не кланяється, відповів: «Не я бажав тебе бачити, а ти сама захотіла на мене подивитися. А як же ти мене роздивишся, коли я перед тобою удвоє зігнуся».

У рік 300-річчя від дня народження мислителя, коли Україна відзначає цю ювілейну дату на державному рівні, росія розправилася з Національним літературно-меморіальним музеєм видатного українського мислителя на Харківщині.

У ніч із 6 на 7 травня 2022 року в селі Сковородинівка Богодухівського району Харківської області пролунав вибух та зайнялася пожежа. російська ракета влучила в садибу XVIII століття, пам’ятку національного значення, музей Григорія Сковороди. Саме в цій домівці, яка належала поміщикам Ковалевським, у гостях у друзів провів останні роки життя Григорій Сковорода, в ній і помер 9 листопада 1794 року. Його поховали неподалік.

«Немає нічого небезпечнішого за підступного ворога, але немає нічого отруйнішого від удаваного друга», - такі слова ще у XVIII столітті написав Григорій Сковорода. Але вони актуальні й нині. Підступний ворог, а до цього удаваний друг, прямим влучанням ракети знищив приміщення музею Григорія Сковороди на Харківщині. Найзухваліше в цьому те, що росіяни самі дуже часто приписували спадщину Сковороди собі та називають його «першим філософом російської імперії»…Вогонь знищив майже все. Після влучення ракети пожежа охопила 280 квадратних метрів музею. Старовинна садиба майже вся вигоріла, але посеред попелу гордо та майже не ушкодженою стояла скульптура Сковороди.

В експозиції були представлені різноманітні матеріали: видання творів філософа, наукова і художня література про нього, книжки античних, середньовічних та новочасних філософів і поетів, які він вивчав, етнографічні предмети, присвячені йому картини, графічні роботи, скульптури, сувеніри. Книжки, одяг та предмети побуту ХVIII століття дали змогу відчути колорит тієї епохи. Музейне зібрання налічувало кілька тисяч експонатів.

Провівши експертизи, спеціалісти дійшли висновку, що будівлю можна відновити та зберегти її первинний вигляд. Будівля має статус пам’ятки національного значення, і цей процес буде тривалим.

«Уподібнюйся пальмі: що міцніше її стискає скеля, то швидше і прекрасніше здіймається вона догори». Цими словами філософ начебто звертається до нас, його нащадків, усього українського народу, який переживає жахливі часи війни. Але саме зараз виявляє найкращі свої якості: волелюбність, згуртованість перед лихом, прагнення свободи та готовність захищати рідну землю. Україна обов’язково вийде із цих важких випробувань переможницею та засяє всіма барвами під мирним небом. Хоч би як намагався ворог знищити нашу культуру, пам’ять про наших видатних предків, йому це не вдасться.

Бібліотечно-інформаційний центр коледжу спільно з викладачами та студентами усіх відділень долучився до святкування ювілею Григорія Сковороди. Серед заходів – участь в обласному конкурсі на краще декламування творів Григорія Сковороди «Людина на всі часи» у Рівненській обласній бібліотеці для молоді. Трактат «Вхідні двері до християнського доброчестя» читає Оксана Басюк; відео додається.

Рівненська обласна наукова бібліотека спільно з РДГУ провела онлайн культурологічні читання «Люди, які змінили світ», своєрідним епіграфом до якого став вислів Григорія Сковороди  «Світ ловив мене та не спіймав». До участі долучились студенти та викладачі відділення програмування та бібліотекарі коледжу.

З метою популяризації творчості видатного педагога, філософа, поета Світлана Андрійчук підготувала бібліографічний огляд та презентацію «Сім стежок Григорія Сковороди». А в читальному залі для користувачів розгорнута книжкова виставка «Григорій Сковорода – український філософ, письменник, педагог».

Вшануймо пам’ять Великого Українця! Згадаймо усім відомі афоризми від Сковороди, які є популярними і сьогодні.

    Бери вершину і матимеш середину.

    З усіх утрат втрата часу найтяжча.

    Коли не можу нічим любій Вітчизні прислужитися, в кожному разі з усієї сили намагатимуся нікому ні в чому не шкодити.

    Більше думай і тоді вирішуй.

    З видимого пізнавай невидиме.

    Не той дурний, хто не знає… але той, хто знати не хоче.

    Хто соромиться визнати недоліки свої, той з часом безсоромно виправдовуватиме своє невігластво, яке є найбільшою вадою.

    Хто швидко приліплюється до нової думки, той швидко від неї і відпадає.

    Життя наше – це подорож, а дружня бесіда – це візок, що полегшує мандрівникові дорогу.

    Чисте небо не боїться блискавки та грому.

    Що швидко запалюється, те раптово гасне.

    Більше думай і тоді вирішуй.

Людмила Бурячинська

Джерела:

https://iprosvita.com/skovoroda-tsikavi-fakty-pro-ukrainskoho-mandrivnoho-filosofa/

https://ukurier.gov.ua/uk/articles/nezlamnij-skovoroda-nezlamna-ukrayina/