11 жовтня 2022
Хоч би які великі не були
московські насильства,
вони не дають москалям
жодного законного права на Україну.
Пилип Орлик
Одна з перших у світі конституцій була розроблена гетьманом Пилипом Орликом. У його «Пактах та Конституціях прав та вольностей війська Запорізького» 1710 року передбачено розподіл трьох гілок влади, чітке визначення прав і обов’язків громадян та влади.
Пилип Орлик народився 11 жовтня (за старим стилем) 1672 р. в с. Косуті Ошмянського повіту на Віленщині. Початкову освіту здобув у єзуїтському Віленському колегіумі. Після переїзду сім’ї Орликів з Білорусії до України, Пилип вступив до Києво-Могилянської колегії, як православний шляхтич, успішно закінчивши її 1694 р. Орлик вільно володів українською, російською, польською, церковнослов’янською, латинською, французькою, італійською, старогрецькою, новогрецькою, шведською, німецькою, болгарською, сербською, турецькою мовами. Після закінчення навчання, завдяки своїм здібностям та обдарованості, Орлик швидко просувався по службі. Впродовж 1698–1709 рр. служив консисторським писарем у канцелярії київського митрополита (Київ); у Полтавському полку Війська Запорізького; старшим військовим канцеляристом і реєнтом Генеральної військової канцелярії Війська Запорізького; генеральним писарем та довіреною особою гетьмана Івана Мазепи.
Після смерті Мазепи (1709 р.), П. Орлик був обраний гетьманом Правобережної України (1710–1714 рр.), а згодом гетьманом України в еміграції (1714–1742 рр.). У день обрання на гетьманство, Орликом був проголошений текст першої української Конституції – «Пакти та Конституція прав і вольностей Війська Запорізького» або, так звана, «Конституція Пилипа Орлика». Головною ідеєю документу була повна незалежність України від Польщі та Росії. Окрім визначення території Української держави, Конституція визначала права всіх прошарків населення України, незалежність Запорізької Січі від Польщі та Росії. Усі положення, прописані у документі, переконливо свідчили, що українці завжди прагнули бути вільним, демократичним та заможним народом. Не маючи можливості повернутися на батьківщину, Орлик довгий час жив у Швеції та Німеччині, а з 1722 р. та до кінця життя – в турецьких володіннях (до 1734 р. – в м. Салоники, потім – у Буджаці і, нарешті, – у Молдові). Перебуваючи в еміграції Орлик весь час намагався вивести українське питання на міжнародний рівень, шукав підтримки у різних держав – Швеції, Польщі, Англії та Франції. Разом з цим, докладав значних зусиль для організації власних військових сил та підняти запорожців проти Москви, розробив широкий план походу для звільнення України з-під московської влади. Однак всі зусилля були марними.
Пилип Орлик був не лише військовим та політиком, а ще й прозаїком і поетом. Особливо цінним є його «Діаріуш» (щоденник), який він вів впродовж 12 років (1720–1732), який зберігається в архіві Міністерства іноземних справ Франції у Парижі.
Детальніше про постать Пилипа Орлика та його роль в українській історії можна дізнатися з матеріалів книжкової виставки, розгорнутої у читальному залі.
Людмила Бурячинська
Джерело: http://www.nbuv.gov.ua/node/2158