17 квітня 2022
З 12 квітня по 16 квітня 2022 року до Всесвітнього дня авіації та космонавтики заслухані презентації студентських проектів. У заході взяли участь студенти 11-П, 11-Д, 21-П, 21-ІП, 31-ІП груп. Були підготовлені виступи щодо першого польоту людини у космос, про досягнення нашої країни у космічній галузі, а також про відомих українських космонавтів. Окремо була висвітлена інформація про життєвий шлях та досягнення першого космонавта України Леоніда Каденюка. Леонід Каденюк народився 28 січня 1951 року в селі Клішківці Хотинського району Чернівецької області в сім’ї сільських вчителів. 1967 року після закінчення середньої школи зі срібною медаллю вступив до Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків. У серпні 1976 року був відібраний до загону радянських космонавтів в групу багаторазової космічної системи «Буран». А в 1995 відібраний до групи космонавтів Національного космічного агентства України. Пройшов підготовку в NASA до космічного польоту на американському космічному кораблі багаторазового використання «Колумбія» місії STS-87 як спеціаліст з корисного навантаження. 19 листопада 1997 року став визначним днем в історії української космонавтики. Саме цього дня Леонід Костянтинович Каденюк став першим підкорювачем космосу за часів незалежної України. Значення цієї події для престижу нашої держави дуже велике, адже вперше в новітній історії прапор і герб України були доставлені на космічну орбіту, і вперше наш національний гімн лунав над планетою Земля. У космосі українець та його колеги проводили експерименти спільного українсько-американського дослідження з трьома видами рослин: ріпою, соєю і мохом. Зокрема, вони вивчали як стан невагомості впливає на фотосинтетичний апарат рослин, на запліднення та розвиток зародка.
Цікавим також був виступ про Ілона Маска – канадсько-американський інженера, підприємця, винахідника та інвестора південно-африканського походження; мільярдера. У червні 2002 року Маск заснував свою третю компанію – SpaceX. Вона є приватним розробником серії ракет-носіїв та комерційним оператором космічних систем. Маск в даний час є її CEO та головним інженером. До теперішнього часу компанією розроблено два типи потенційно багаторазових ракет-носіїв: Falcon 1 та Falcon 9, а також багаторазовий космічний корабель Dragon.
У 2006 році пройшли випробування першої ракети-носія SpaceX – Falcon 1. В результаті інженерам вдалося вивести на орбіту малайзійський супутник.
У грудні 2008 року NASA підписало з компанією контракт на суму 1,6 млрд. доларів США на 12 запусків носія Falcon 9 і космічного корабля Dragon до МКС, як заміну кораблів Space Shuttle після припинення програми їх запуску в 2011 році.
У 2012 році глава SpaceX оголосив про свої плани дослідження та колонізації Марса. Він мав намір висадити на Марс спочатку невелику кількість людей – 10-15 осіб – і великий обсяг корисного вантажу разом із ними (до 100 тонн). Пізніше, за його розрахунками, колонію можна було б розширити до 80 тис. Чоловік. На думку підприємця, дослідження Марса дозволить встановити ціну на транспортні польоти на планету на рівні $500 тис. – що "цілком прийнятно" для жителів розвинених країн, а також започаткувати освоєння інших планет.
Tesla Motors була заснована через рік після створення SpaceX, в 2003 році, на честь сербського вченого Миколи Тесла, який є винахідником електродвигуна зі змінним струмом. Сферою діяльності цієї компанії є створення екологічно чистих електромобілів.
Під час російського вторгнення Ілон Маск публічно підтримав Україну і забезпечив постачання сервісів глобальної супутникової системи Starlink на територію України після офіційного звернення Михайла Федорова – міністра цифрової трансформації України – 27 лютого 2022 року. 28 лютого прибула перша партія систем Starlink, щоб убезпечити критичну інфраструктуру України через можливі проблеми з інтернетом, які спричинені вторгненням Росії. Друга партія терміналів Starlink прибула 9 березня 2022 року. Михайло Федоров на офіційному телеграм-каналі зазначив: «Сьогодні ми отримали вже другу, набагато більшу, партію станцій Starlink, які допомагають нашим військовим та підтримують роботу критичної інфраструктури та сервісів у медицині, фінансах, енергетиці».
Людмила Петрівська, викладач