Михайло Старицький - митець розмаїтого літературного таланту. 14 грудня – 181 рік від дня народження (1840—1904)

Бібліотечно-інформаційний центр

14 грудня 2021

Михайло Старицький – неосяжний художник розмаїтого літературного таланту. Він – поет, драматург, прозаїк, перекладач, режисер, актор, громадський діяч.

Народився на Полтавщині в селі Кліщинці. У 12 років став сиротою і двоюрідний брат по матері, Віталій Лисенко (батько Миколи Лисенка), забрав Михайла на виховання. По закінченню гімназії, Михайло разом із троюрідним братом Миколою вступили до Харківського університету, а згодом хлопці перевелися до Київського університету. Під час навчання Миколи Лисенка і Михайла Старицького у Київському університеті вони створили студентський хор. Спочатку Старицький студіював на фізико-математичному факультеті, згодом перейшов на юридичний. Провчившись рік, вернувся до рідного села, щоб отримати батьківську спадщину.

Був одружений з юною Софією, у метриці навіть довелося додати пару років нареченій. 40 років прожило подружжя в мирі та злагоді, народили чотирьох доньок.

Разом із Миколою Лисенком Михайло Старицький організував «Товариство сценічних акторів». Старицький записував народні пісні, писав лібрето до братових опер, зокрема «Гаркуша», «Чорноморці», «Різдвяна ніч», «Тарас Бульба», «Утоплена».

Найважливіша заслуга Старицького — талант любити Україну як до глибини серця, так і власних кишень. У 1882 році він створив український театр корифеїв. Саме завдяки антрепренеру Старицькому талант засновників-акторів було підкріплено трьома десятками постійних хористів, не менш потужною групою високопрофесійних музикантів, добротним реквізитом і декораціями.

Дефіцит п’єс у репертуарі українського театру спонукав Старицького написати їх. Завдяки йому мовою драматургії перекладено присвячену Україні і українцям прозу видатних класиків: Гоголя, Ожешко, Крашевського. Саме Старицький першим переклав рідною мовою шекспірівського «Гамлета». За це митця звинуватили у прагненні «взути Гамлета у мужицькі постоли» та приписували цьому перекладу всілякі нісенітниці.

Режисерський та акторський хист Старицького став запорукою успіху перероблених ним сценічних творів інших авторів. Зокрема п’єсу «За двома зайцями» створено за сюжетом комедії Нечуя-Левицького «На Кожум’яках». Причому драматург при використанні чужих матеріалів як отримував згоду на це авторів, так обов’язково вказував на першоджерело.

Радянські ідеологічні вимоги щодо української мови виявилися ще жорсткішими за царські, адже репліка одного із персонажів драми, який реагує на заяву, що, мовляв, українська мова не більше ніж «выдуманный диалект», актуальна донині: «Розмовляти на другій мові з тобою не буду; не того, що не вмію, а для того, що не хочу потурати твоїй писі. Живеш на Вкраїні, то знай її мову!»

Життя видатного письменника обірвалося 27 квітня 1904 року. Поховали Михайла Старицького на Байковому кладовищі.

Твори видатного українського письменника є у нашому бібліотечно-інформаційному центрі. Запрошуємо до читання.

Людмила Бурячинська

Джерело:

https://kultura-poltava.gov.ua/novyny/talant-i-dolya-mihajla-petrovicha-staritskogo/