06 грудня 2021
День Збройних сил України, встановлений постановою ВРУ 1993 року, відзначається щорічно 6 грудня — в день ухвалення 1991 року Закону України «Про Збройні сили України». Символічно збігається з початком Першого Зимового Походу армії УНР.
Збро́йні си́ли Украї́ни — військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються завдання з оборони України, захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності. Збройні сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору в межах територіального моря України, а також беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.
Лондонський Міжнародний інститут стратегічних досліджень у своєму виданні The Military Balance 2021 року зазначає, що Збройні сили України налічують 209000 військовослужбовців, з яких 145000 у Сухопутних військах, 11000 у ВМС, 45000 у Повітряних силах, 8000 у Десантно-штурмових військах, невідома кількість у Силах Спеціальних операцій. Сухопутні війська мають на озброєнні 858 танків, 1184 бойових машин піхоти, 622 бронетранспортери і 547 розвідувальних бронемашин, 1818 одиниць артилерії, 90 тактичних ракетних комплексів, 35 ударних і 23 багатоцільових гелікоптерів. Військово-морські сили мають на озброєнні 1 фрегат і 10 військових суден меншого класу. Українська авіація налічує 71 винищувач, 14 бомбардувальників, 31 штурмовик, 29 транспортних літаків. Зенітні війська нараховують 250 комплексів С-300, 72 комплекси ЗРК «Бук», і деяку кількість С-125.
Історія свята.
6 грудня 1919 р. – початок однієї із славетних сторінок української армії – Першого зимового походу Дієвої армії УНР (ДА УНР).
У 1917 році постає Українська держава — спочатку як автономія у складі Російської імперії, а згодом і як повністю незалежна Українська Народна Республіка. Активні військові дії більшовиків проти молодої держави і перша окупація значної частини України московськими військами показали гостру необхідність у створенні боєздатної армії, яка здатна забезпечити територіальну недоторканність і суверенітет перед північним агресором.
Після важких поразок у 1919 році в зіткненнях з російськими більшовиками і білогвардійцями, а також викошена епідемією тифу, Армія УНР разом із Головним Отаманом Симоном Петлюрою відійшла на західні землі в тодішню Волинську губернію УНР, де у Новоград-Волинському повіті опинилася у «трикутнику смерті»: між більшовиками з північного сходу, поляками з північного заходу і білогвардійцями з півдня.
У грудні відбулася нарада, на якій було прийнято одноголосне рішення ліквідувати фронт, а боєздатні частини відправити у рейд по тилах противника з метою зберегти дієздатний кістяк армії, організувати взаємодію з повстанськими загонами для спільної боротьби, завдати окупанту втрат і знищити, де це можливо, його окупаційний апарат й інфраструктуру.
6 грудня 1919 року козаки і старшини реорганізованої Дієвої армії УНР, які залишилися у строю і не бажали переходити на чиюсь зі сторін, під командою Михайла Омеляновича-Павленка вирушили в рейд по тилах противника, який згодом назвали Першим зимовим походом. Закінчився цей похід 6 травня 1920 року, коли відділи 3-ї польської армії увійшли в Київ, а вже 8 травня у Києві відбувся спільний парад польських частин і української 6-ї дивізії полковника Марка Безручка. На момент зустрічі Дієвої армії з українськими частинами, які вели наступ разом із поляками, її чисельність складала 4 319 чоловік при 81-му кулеметі та 12-ти гарматах.
Наказом Головної команди Війська і Флоту УНР від 19 жовтня 1920 року за підписом Симона Петлюри було засновано нагороду «Залізний хрест за зимовий похід і бої», що був єдиним бойовим орденом Армії УНР. Ним було нагороджено до 4 тисяч козаків і старшин. Лицарі ордена прийняли рішення відзначати 6-го грудня свято відзнаки Залізного Хреста.
Про історичне і стратегічне значення 3000-кілометрового Першого зимового походу УНР можна дізнатись з матеріалів та документів книжкової виставки «Збройні Сили України охороняють наші рубежі», розгорнутої у читальному залі бібліотечно-інформаційного центру.
Волею випадку чи збігом обставин саме у дату початку Першого зимового походу в 1991 році парламент вже незалежної України прийняв закони «Про оборону України» і «Про Збройні Сили України», які мали стати продовжувачами славних бойових традицій українського війська, зокрема і Армії УНР.
Сьогодні у час військової агресії проти України сила і міць Збройних Сил України, бойовий дух українських військових важливі як ніколи. Ми віримо у свою армію та висловлюємо слова подяки та підтримки військовослужбовцям, захисникам українського народу.
Людмила Бурячинська
Джерела: