Світло нескореної душі. 5 грудня - 90 років від дня народження Григора Тютюнника (1931-1980)

Бібліотечно-інформаційний центр

05 грудня 2021

Ідеалом для мене завжди були і залишаються

доброта, самовідданість і милосердя людської

 душі в найрізноманітніших проявах.

Григір Тютюнник

Він  прийшов у світ з любов’ю до людей, з любов’ю до Батьківщини. Він добре знав ціну хлібу - голод в Україні поставив своє тавро на багатьох людських долях. Він знав ціну чистому небу - добре пам’ятав, як перекреслювали його літаки зі свастиками на крилах. Він знав ціну миру, коханню, материнській ласці, рідній мові.

 Григі́р Миха́йлович Тютю́нник - український письменник-прозаїк, перекладач, педагог народився 5 грудня 1931 року в селі Шилівці на Полтавщині в селянській сім’ї. Батьки, Тютюнник Михайло Васильович і Тютюнник  Ганна Михайлівна, були селянами і працювали в колгоспі. У ніч з 29 на 30 листопада 1937 року Михайла Тютюнника заарештували, а шестирічний Григір на все життя запам'ятав, як біг аж на край села услід за «чорним вороном», на якому повезли батька. Про нього не можна було навіть згадувати, бо «ворог народу». Михайла Тютюнника було репресовано, і додому він уже не повернувся. Григір перебрався жити до дядька на Донбас. Филимон Васильович Тютюнник та його дружина замінили племіннику батьків. У цій родині заведено було читати, тому Григір рано зацікавився літературою, любив українські народні казки. Під час війни, рятуючись від голоду, хлопець повертається до матері на Полтавщину. У повоєнні роки Тютюнник закінчив Зінківське ремісниче училище, працював у Харкові робітником на заводі. Однак довго працювати там не зміг, почав кашляти від металевого пилу. За «втечу» із заводу (мусив відпрацювати три роки) був засуджений і чотири місяці відбув у колонії. Звільнившись, виїхав на Донбас, працював на різних роботах. Звідти був призваний до війська, служив на флоті на Далекому Сході.  Після демобілізації закінчив вечірню школу і в 1957 році вступив на філологічний факультет Харківського університету. Саме там Григір захопився літературною працею і самоосвітою.

В 1961 році Григір Тютюнник написав  першу новелу «В сумерки»  російською мовою і надрукував її в журналі «Крестьянка».  Після смерті старшого брата Григорія Тютюнника (автора роману «Вир») переклав свій твір українською мовою і з того часу писав лише нею. Після  завершення навчання в університеті Тютюнник виїхав на Донбас, учителював у вечірній школі. У 1963 році письменник перебрався до Києва, працював у редакції газети «Літературна Україна», в сценарній майстерні Київської кіностудії ім. О.Довженка, у видавництвах «Радянський письменник», «Молодь», «Дніпро», «Веселка».

У 1966 році вийшла перша книжка прози Г.Тютюнника «Зав’язь». Пізніше побачили світ збірники новел «Батьківські пороги» (1972), «Крайнебо» (1975), «Коріння» (1978), книжка для дітей «Ласочка» (1970), «Степова казка» (1973), «Три зозулі з поклоном» (1976),  повісті «Климко» (1976) та «Вогник далеко в степу» (1978) та інші.  За книжки «Климко» і «Вогник далеко в степу» письменник у 1980 році був удостоєний літературної премії ім. Лесі Українки.

Помер письменник 6 березня 1980 року, покінчивши життя самогубством. Поховано митця в Києві, на Байковому кладовищі.

Творча спадщина Григора Тютюнника порівняно невелика - надто вимогливим був письменник до себе і свого слова. Він залишив двотомник вибраного, за який був посмертно удостоєний Шевченківської премії. Проте не обсягом, а змістом, майстерністю написаного, глибиною думки, міскістю художньої деталі, спостережливістю, вболіванням за понівечені людські життя й душі митець здобув собі право зватися класиком української прози.

В читальному залі бібліотечно-інформаційного центру підготовлено перегляд літератури «Світло нескореної душі», з матеріалів якого можна більше дізнатися про життєвий і творчий шлях славетного новеліста XX століття.

Галина Петренко, провідний бібліотекар БІЦ

Джерела : https://uk.wikipedia.org/wiki/Тютюнник_Григір_Михайлович

https://ukrclassic.com.ua/katalog/t/tyutyunnik-grigir/3306-korotka-biografiya-grigira-tyutyunnika Бібліотека української літератури © ukrclassic.com.ua