Революція Гідності. Згадаймо головне. 21 листопада - День гідності та свободи
Бібліотечно-інформаційний центр
21 листопада 2021
21 листопада в Україні відзначають День Гідності та Свободи. Мета його - утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, вшанування патріотизму й мужності громадян у двох революціях в Україні – Помаранчевій революції 2004 року та Революції Гідності 2013 року.
Згадати деталі революційних подій в Україні допоможуть документи та матеріали книжкової виставки про героїв Майдану, забути про які не маємо права. У чергову річницю згадаємо день за днем, як все це відбувалося.
18 листопада 2013 року. На засіданні Ради міністрів закордонних справ ЄС вкотре не було прийнято остаточного рішення - чи підписувати Угоду про асоціацію з Україною на саміті у Вільнюсі 28-29 листопада.
21 листопада. Уряд Азарова оприлюднив рішення щодо призупинення процесу підготовки до укладання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом. Ця Угода готувалася з 1998 року, проте, після таємної зустрічі Путіна та Януковича у Сочі, українська влада відмовилась від її підписання.
Підняти людей на акції протесту допомогли соціальні мережі. Незабаром на Майдані Незалежності зібралося близько 1,5 тис. осіб. А наступного дня на мітингу в Києві зібралося вже близько 5 тис. осіб. І саме тоді пролунало гасло «Україна - це Європа!».
24 листопада. На Майдан у Києві, за різними оцінками, прийшли від 60 до 150 тисяч чоловік. На Євромайдані вимагали відставки Азарова, скасування рішення Уряду про відмову від асоціації ЄС, підписання Угоди про асоціацію на саміті у Вільнюсі.
28-29 листопада. На саміті Східного партнерства у Вільнюсі Угода про асоціацію між Україною та Європейським союзом так і не була підписана.
На Майдані громадські активісти і лідери опозиційних партій ухвалили спільну резолюцію з вимогою відставки Януковича «за зраду українського народу».
29 листопада. Цього дня українські студенти організували «живий євроланцюг» між Києвом та Перемишлем. Маршрут ланцюга розпочався у Києві і проліг через Житомир, Рівне, Львів і до Шегині на кордоні з Польщею. Довжина цього маршруту становила 625 кілометрів.
30 листопада. У ніч з 29 на 30 листопада 2013 року на Майдані Незалежності спецпідрозділ «Беркут» жорстоко розігнав мітингувальників.
Внаслідок дій «Беркуту» постраждали щонайменше 80 осіб, серед них багато студентів. Події 30 листопада стали переломним моментом в українських протестах кінця 2013 року, змістивши акцент протестів із проєвропейського на антиурядовий.
1 грудня. Цього дня у Києві пройшов один із найвелелюдніших мітингів Революції Гідності, мітингували близько півмільйона осіб. Були зайняті будівля КМДА та Будинок профспілок - там розташувався Штаб національного опору.
Частина учасників акції намагалася штурмувати Адміністрацію президента. Крім кулаків та палиць у хід пішли бруківка, цепи і, навіть, трактор, яким намагались таранити кордони силовиків. «Беркут» відбив штурм, застосувавши світлошумові гранати і сльозогінний газ, діяв максимально жорстоко. 1 грудня розпочав свою діяльність і Автомайдан - співтовариство автомобілістів, які підтримували Євромайдан.
8 грудня. В цей день у Києві відбувся так званий «Марш мільйона». На віче на Майдані Незалежності зібралися, за різними оцінками, від 500 тисяч до 1 мільйона людей. Опозиція дала тодішньому президенту Януковичу 48 годин для виконання вимог Майдану і пообіцяла блокувати його резиденцію у Межигір'ї. Разом з тим, на Майдані було сформовано 15 загонів цивільної самооборони, які назвали «сотнями».
11 грудня. У ніч із 10 на 11 грудня 2013 року численні підрозділи внутрішніх військ і «Беркута» зробили першу спробу розігнати мирних протестувальників на Майдані у Києві. Тоді Михайлівський Золотоверхий собор безперервно бив у дзвони, і на той дзвін з усього міста стікалися кияни.
Станом на п'яту ранку мітингувальників на Майдані було вже близько 10 тисяч.
1 січня 2014 року. В Новорічну ніч на Майдані зібралося кількасот тисяч люду. Рівно опівночі вони заспівали Гімн України, тримаючи в руках ліхтарики та мобільні телефони. На сцені разом з усіма співали гімн Руслана, лідери опозиції Петро Порошенко, Арсеній Яценюк, Віталій Кличко, Юрій Луценко, народні депутати, а також координатори Євромайдану.
16 січня. Цього дня у 2014 році Верховна Рада України ухвалила пакет законів, які дістали назву «диктаторських законів 16 січня». Вони були проголосовані з порушенням регламенту, і стосувалися обмеження свобод громадян. Наступного дня, пакет прийнятих законів підписав тодішній президент Янукович.
19 січня. Цього дня протистояння на Майдані з мирної фази перейшло в силову. Кількасот тисяч людей, обурених прийняттям «диктаторських законів» 16 січня, зібралися на народне віче. Незважаючи на численні заклики лідерів опозиції до продовження мирного протесту, багатотисячна колона пішла до Верховної Ради, однак зіткнулася із кордоном «Беркуту» на вулиці Грушевського. Почалися сутички, які тривали усю ніч. За добу 19-20 січня на вул. Грушевського було поранено біля 1400 осіб.
22 січня. На Майдані загинули перші активісти - вірменин Сергій Нігоян, білорус Михайло Жизневський. Водночас Роман Сеник із Львівщини отримав важкі поранення і помер у лікарні 25 січня. Того ж дня в лісі під Києвом було знайдено тіло зі слідами тортур львів'янина Юрія Вербицького, якого викрали невідомі просто з лікарні напередодні.
23 і 24 січня. Протести поширюються по всій Україні. У ряді міст - Тернополі, Львові, Рівному, Івано-Франківську та Хмельницькому, протестувальники захоплюють будівлі обласних державних адміністрацій. Однак, у Донецьку, Луганську та Харкові пройшли мітинги на підтримку влади.
28 січня. Прем'єр-міністр Микола Азаров подав у відставку. Верховна Рада провела засідання, на якому переважною більшістю голосів анулювала 9 з 12 «диктаторських законів».
18-20 лютого. Впродовж 18 лютого в ході зіткнень протестуючі були відтіснені до Майдану, понад 20 людей було вбито з вогнепальної зброї.
19 лютого демонстранти утримували позиції на Майдані, проти них з боку вулиці Інститутської були застосовані 3 водомети, було підтягнуто БТРи. Близько 22 години загорівся Будинок профспілок, де в той час розташовувався штаб євромайданівців та перебували поранені.
20 лютого протестувальники перейшли в контрнаступ, і, незважаючи на значні втрати, змогли зайняти Український Дім, Жовтневий палац і відтіснити силовиків до урядового кварталу. На дахах будівель навколо Майдану розташувалися снайпери, які відкрили прицільний вогонь по майданівцях.
Загалом з 18 по 21 лютого на Майдані загинули понад 100 осіб. Всіх їх згодом назвуть «Небесною Сотнею».
21 лютого. Парламент абсолютною більшістю голосів (386) схвалив у цілому Закон «Про відновлення дії окремих положень Конституції України 2004 року».
У ніч з 21 на 22 лютого Віктор Янукович з найближчим оточенням покинув країну. Цього ж дня Верховна Рада України, Адміністрація Президента, Кабмін та МВС перейшли під контроль і охорону Майдану.
23 лютого. Народні депутати 328-ма голосами ухвалили постанову «Про самоусунення Президента України від виконання конституційних повноважень та призначення позачергових виборів Президента України». Вибори призначили на 25 травня 2014 року. Виконання обов'язків президента України покладено на спікера парламенту Олександра Турчинова. 27 лютого Арсенія Яценюка призначено прем'єр-міністром України.
Революція Гідності завершилася перемогою. А потім почалася війна з Росією…
Під час трагічних подій на Майдані загинуло четверо жителів Рівненщини, з них троє - рівняни.
Шануймо свою історію. Пам’ятаймо своїх Героїв!
Джерела:
https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/2122489-revolucia-gidnosti-zgadajmo-golovne.html
Людмила Бурячинська
