Пам’ятка історії — один із різновидів пам'яток культури, визначні місця, пов'язані з важливими історичними подіями, з життям та діяльністю відомих осіб, культурою та побутом народів.
Сьогодні 23.09.21 студенти 11-П групи спеціальності 076" Підприємство торгівля та біржова діяльність". Мали можливість відвідати архітектурні пам'ятники Рівного. Студенти були зацікавленні пам'ятниками: княгині Марії Несвицької, пам’ятнику «Воїнам-визволителям», і пам'ятнику Тарасу Шевченку. У сучасному Рівному чимало пам'ятників, меморіалів та пам'ятних знаків.
Більшість пам’ятників у нашому місті було встановлено саме за доби незалежності, починаючи з 1991 року. Рівненські пам’ятки вшановують борців за незалежність країни, пам’ять вояків УПА, а також діячів національних визвольних змагань на початку минулого століття. Саме наше місто пишається перший в Україні пам’ятником Симонові Петлюрі, а також монументом Климу Савуру та низкою інших цікавих та оригінальних пам’ятників.
Па́м'ятник Во́їнам-визволи́телям — пам'ятник присвячений радянським воїнам, які воювали за Харків, встановлений у 1981 році на розі проспекту Науки та вулиці 23-го Серпня. Скульпторами є Яків Рик та Ігор Ястребов; архітектори Ерік Черкасов, Анатолій Максименко, Євген Святченко. Пам'ятник був відкритий у 1981 році.
У 2009 році була проведена реставрація пам'ятника. Пам'ятник був вичищений. замінені деякі плити. Кошти (₴60 тис.) на реконструкцію виділила Партія регіонів.
У 2013 році пам'ятник включено до Державного реєстру нерухомих пам'яток України за видом монументальне мистецтво та категорією місцевого значення під охороним номером 1816-Ха.
1 травня 2019 року у пам'ятник під час грози влучила блискавка, внаслідок чого зірвало прапор України, встановлений патріотичними харків'янами, а від древка залишилася лише невелика частина. Вже 3 травня патріотичні харків'яни встановили новий український прапор на верхівці пам'ятника.
Памятник пам'ятник Марії Несвицької було відкрито у дні святкування 15-ї річниці Незалежності України Княгиня отримала у спадок Рівному після смерті чоловіка — князя Семена Несвицького у 1479 р. Майже чотири десятиліття володіла містом, облаштовувала його. Спорудивши замок у Рівному, перенесла свою резиденцію з Городка і стала називати себе Марією Рівненською. За часів Марії Рівненської місто переживає перший розквіт.
За її сприяння місту було надано Магдебурзьке право, тобто право самоврядування. Із проханням про надання Рівному Магдебурзького права вдалася до короля польської держави Казиміра, і повела справу так, що бажана грамота була невдовзі здобута. Це трапилося, як вважають, у 1493 році, відтоді Рівне офіційно іменується містом.
На схилі літ Несвицька займалася благодійницькою діяльністю. Чималі прибутки від земельних володінь вона тратила, зокрема, на потреби церкви та милосердя. Так, Марія належала до ревних меценатів Києво-Печерської Лаври: часто їздила до Києва на прощу, жертвувала монастиреві великі гроші. Взагалі при Марії Рівненській пожвавилося церковне будівництво у нашому краї. За досить правдоподібним припущенням, саме вона фондувала й перший православний храм у Рівному. Це була дерев'яна церква, споруджена неподалік замку і названа на честь Воскресіння Христового. Саме на місці тієї давньої церкви нині знаходиться Воскресенський собор.
Пам'ятник Тарасові Шевченку в Рівному — пам'ятник видатному українському поету і художнику Тарасові Шевченку у місті Рівне, що знаходиться на центральному майдані міста. Автори пам’ятника: скульптори Петро Подолець, Володимир Стасюк та архітектор Віктор Ковальчук.
Перше розпорядження голови міської ради про проектування і будівництво памятника Т.Г. Шевченку на майдані Незалежності було прийнято 9 березня 1993 року.
З ініціативи товариства "Просвіта" було оголошено конкурс на кращий проект памятника. Конкурс проходив у декілька турів. Конкурсні роботи були виставлені у Виставковій залі Рівненської обласної організації Спілки художників України. До складу журі входили мистецтвознавці, архітектори, представники міської ради, науковці-шевченкознавці, всього 15 чоловік. Кінцеве рішення приймала експертна рада Міністерства культури України. Перемогу здобули рівненські скульптори Петро Подолець і Володимир Стасюк.
Відлиття пам'ятника в бронзі виконувалось на кераміко-скульптурній фабриці Львівської спілки художників. Було витрачено до 5,5 тон матеріалу, всередині нього знаходиться металева конструкція, яка скріплює монумент та втримує його окремі маси. Постамент виготовлений з монолітного граніту темно-малинового відтінку Токовського кар'єру, що на Дніпропетровщині.
Пам'ятник урочисто відкрили 22 травня 1999 року.Розпорядженням голови Рівненської обласної державної адміністрації № 478 від 22.08.2000 року пам'ятник Т.Г.Шевченку взято на державний облік, як пам'ятку монументального мистецтва місцевого значення.
Студентка 11-П групи Бойко І.С
