Неперевершений майстер новели Василь Стефаник (1871-1936). 14 травня - 150 років від дня народження

Бібліотечно-інформаційний центр

14 травня 2021

Василь Семенович Стефаник народився 14 травня 1871 року в селі Русів, тепер Снятинського району Івано-Франківської області.

Дитинство хлопчика минуло в рідному Русові. Василько радо виконував звичну для сільських дітей роботу, пас вівці. З юних літ лилася в сердечко велика любов до землі й хлібороба - трударя на ній.

У 1878 році батьки віддали його до початкової школи в Русові, де Василь провчився три роки. Побачивши, що дитина тягнеться до знань і має здібності до науки, у 1880 р. батько відвіз хлопчика в Снятин, де Василя зарахували до другого класу міської школи. У 1883 році він успішно склав іспити до Коломийської гімназії де прочитав твори Г. Квітки-Основ’яненка, Панаса Мирного, Марка Вовчка, роздобув і дуже тішився єдиним на всю Коломию "Кобзарем" Тараса Шевченка.

Влітку 1886 року він з найближчими друзями організував у Русові читальню, а в кінці року гімназисти прийняли Василя до таємного гуртка, де він перед портретом Шевченка прийняв присягу, що буде чесно жити і трудитися для народу.

Першою публікацією В. Стефаника стала стаття в журналі "Народ" - "Жолудки наших робітних людей і читальні", за що його виключили з гімназії. Продовжувати навчання Василь поїхав у Дрогобицьку гімназію, де зустрівся з Іваном Франком і дружба між ними утвердилася на довгі роки. Закінчивши гімназію, Стефаник вирішив вчитися в Кракові на медичному факультеті. Це місто приваблювало молодого митця можливістю побачити світ. Медицина виявилася важкою, нудною. Василь ненавидів її і радий би був кинути навчання, якби не строгий батько, який поклав за мету зробити з сина "пана доктора".

26 січня 1904 року Василь Стефаник одружився з Ольгою Гаморак, надзвичайно розумною, делікатною і мужньою дівчиною з прогресивної сім'ї. Її батько високо цінував творчість зятя. Сімейне щастя Стефаника тривало всього десять років. 4 лютого 1914 року Ольга померла, залишивши Василеві дрібних діток, яких він м'яко виховував, сам укладав їх до сну.

Помер Василь Стефаник 7 грудня 1936 року у Русові від серцевого нападу. За заповітом, митця поховали в рідному селі, поруч з могилою матері.

У бібліотечно-інформаційному центрі Вас чекають твори письменника та періодичні видання з цікавою інформацією про нього.

Світлана Андрійчук, провідний бібліотекар БІЦ

Джерело: https://sites.google.com/site/cikavopro/ukraienski-pismenniki/vasil-stefanik