25 листопада 2020
Юрій Дмитрович Бедзик народився 25 листопада 1925 року в Харкові. Син письменника Дмитра Бедзика. У 1941 році, після початку німецько-радянської війни, сім'я Бедзиків евакуювалася до Казахстану, де у грудні 1942 року Юрій Дмитрович стає курсантом військового училища. У званні сержанта був відправлений на фронт, де командував мінометним розрахунком і пройшов фронтовими дорогами від Курська до Берліна, брав участь у форсуванні Дніпра, звільняв Прагу. У 1949 році закінчив факультет міжнародних відносин Київського університету, аспірантуру на кафедрі міжнародно-публічного права. Працював за кордоном, згодом перейшов на викладацьку роботу у Київський університет. Виступав у пресі зі статтями на міжнародні теми. Працював у редакції газети «Літературна Україна». Секретар Київської спілки письменників України. Двадцять років (з 1978 по 1998) був головою Українського відділення Радянського фонду миру. Жив у Києві, в останні роки був заступником Голови конгресу літераторів України. Помер 17 серпня 2008 року. Похований на Байковому кладовищі.
Автор збірок оповідань: «Поруч з тобою», «Дівчино моя хороша», «Вогонь на вершині Комо», «Прощаючись назавжди», "Над планетою - «Левіафан»; романів: «Альма-матер», «Честь мені дорожча», «Полки ідуть на переправу», «Сильний помсти не жадає», «Блакить», «Розкрилля», «Поверх-42», «Довге повернення», «Кожна хвилина життя», «Гіпсова лялька», «Чорний лабіринт або довга дорога в Альпи», «Про що не доповідали фюреру»; збірок повістей: «Вибрані твори», «Вас чекають, Тридцятий», «Убити сенатора», п'єс: «Лицарів не судять», «Чотири жінки біля ставу», «Врятуйте доктора Райча».
Нагороджений премією України імені Тараса Шевченка.
Більше інформації - на книжковій виставці у бібліотечно-інформаційному центрі коледжу.
Джерело: https://litvek.com/avtor/39579-avtor-yuriy-dmitrovich-bedzik
Світлана Андрійчук, провідний бібліотекар БІЦ