«Ні, не слава поривала мене
В мої молодії літа до роботи.
Моє невеличке серце ще змалечку
Пестила любов до тебе,
мій обездолений краю».
Панас Мирний
Пана́сМи́рний (справжнє ім'я Панас Якович Рудченко; (13.05.1849-1920) - український прозаїк і драматург. Автор роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» у співавторстві з Іваном Біликом (1875).
З нагоди 170-річного ювілею відомого українського письменника пропонуємо згадати найвідоміші цитати Панаса Мирного, актуальні і сьогодні.
Цитати
- Поки не знаєш добра у світі, то й лихо добром стає.
- Тяжка печаль одбирає і слух, і мову.
- Де знайшов шану, там загубив спокій.
- Голод, лихий побратим убожества, — перший ворог ледарства.
- Козак сам собі повинен знайти долю.
- З слова живого скуй самопали, й з ними між люди іди.
- Мова — жива схованка людського духу, його багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування.
- Були вільні, поки волі не було.
- Легка тому робота… хто її робить по своїй волі.
- Немає єдності — чорт має й волі!
- Своєї долі не вгадаєш.
- Який не є хазяїн, а все кращий від наймита
Більше про Панаса Мирного дізнаєтесь з тематичної виставки про класика української літератури у бібліотечно-інформаційному центрі.
Людмила Бурячинська, завідувач БІЦ
Джерела.
- Українська афористика Х-ХХ ст. / під загальною редакцією Івана Драча та Володимира Черняка. — Київ : Видавничий центр «Просвіта», 2001
- Панас Мирний. Життя і творчість у фотографіях, ілюстраціях, документах : альбом / укл. Е. Е. Радченко, О Й. Володарець. – Київ : Рад. школа, 1984
