- ГОЛОВНА
- НОВИНИ
- «ШЕВЧЕНКО – ЦЕ УКРАЇНА»: КНИЖКОВА ВИСТАВКА ДО ВШАНУВАННЯ Т. Г. ШЕВЧЕНКА (9.03.1814-10.03.1861)
«Шевченко – це Україна»: книжкова виставка до вшанування Т. Г. Шевченка (9.03.1814-10.03.1861)
09 березня 2019
«Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине...
От де, люде, наша слава,
Слава України!»
Тарас Шевченко
Неперевершену творчість Сина українського народу, Батька нації, Пророка і Прометея — геніального Тараса Григоровича Шевченка — знають і цінують у всьому світі. Основною характерною рисою його творчості є те, що він з величезним захопленням ставився до історії рідного краю, над усе його приваблювала тематика, що відтворювала героїчне минуле українського народу.
Про життя та діяльність Великого Кобзаря написано багато. Серед великого і різноманітного потоку інформації - цікаві факти про Тараса Шевченка, відомі і невідомі різноманітні суперечливі факти, які можна знайти у друкованих виданнях та у всесвітній мережі. Деякі з цих фактів ми наводимо, про більшість ви зможете дізнатись з книжкової виставки у читальному залі БІЦ.
Цікаві факти з життя Тараса Григоровича Шевченка:
- 9 березня 1814 року у родині простих селян-кріпаків народився Тарас Шевченко, якого небезпідставно вважають основоположником літературної української мови.
- Навесні 1838-го художник Карл Брюллов викупив молодого Шевченка з кріпацтва, заплативши 2500 рублів (ці гроші Брюллов отримав з продажу портрета Жуковського). Нарешті вільний, Шевченко вирішив здобувати освіту в Академії мистецтв.
- 1845 року Шевченко створює 12 картин, вартість яких становила 5 рублів сріблом.
- Крім тяги до письменництва, Шевченко володів безліччю інших талантів, один з яких оцінили художники-іконописці, до яких потрапив юний поет після смерті батьків. Там він дуже швидко освоїв початкові вміння у живописі, тому його поміщик Енгельгардт вирішив відправити Шевченка до Петербурга, щоб удосконалити майстерність свого кріпака. Там і оцінили здібності майбутнього Кобзаря тогочасні представники культури - Брюллов, Жуковський та Венеціанов. Саме вони доклали зусиль для визволення Шевченка з кріпацтва, заплативши доволі велику суму для того часу - 2500 рублів.
- Згадка про перше кохання у віршах:
"Мені тринадцятий минало.
Я пас ягнята за селом."
Цього ви не можете не пам'ятати. А пам'ятаєте, як його малого прийшла втішити дівчина, що саме була поруч?
"А дівчина
При самій дорозі
Недалеко коло мене
Плоскінь вибирала,
Та й почула, що я плачу.
Прийшла, привітала,
Утирала мої сльози
І поцілувала ..... "
Це була подруга дитинства і перше кохання Тараса Григоровича - Оксана Коваленко. Шевченко часто згадував Оксану в своїх творах. Перше кохання є перше кохання...
- Тарас Чевченко. Ще будучи студентом Академії, Шевченко закохався в свою 15-ти річну натурницю Амалію Клоберг. Вона була донькою хазяйки квартири, в якій Шевченко жив разом із Сошенком. В 1839 році Шевченко навіть написав її портрет і підписався “Чевченко”. Амалія не могла правильно вимовити прізвища художника і на догоду їй він підписувався так, як вона вимовляла. З листів Шевченка до друзів так і не зрозуміло, чи зізнавався він Амалії в своїх почуттях, і чи мав поет з дівчиною якісь стосунки.
- Найбільш відомою книгою Шевченка звичайно ж є "Кобзар", якій присвячено цілий музей у Черкасах (єдиний на весь світ у своєму роді). Зібрані у "Кобзарі" вірші перекладені на понад сотню мов світу. Більше ніж 8 мільйонів копій - таким був тираж книги за часів радянського союзу, а за часів життя автора перевидавалася 4 рази.
- Перебуваючи у членстві Кирило-Мефодіївського товариства, Шевченко висував ідеї автономного статусу України та інших слов'янських держав, і столицею такої багатонаціональної держави він бачив місто Київ.
- Основна освіта українського митця тривала лише два роки. Її він здобув у церковно-прихожанській школі.
- Причиною заслання Шевченка до Оренбурга рядовим були його неприйнятні для Миколи І висловлювання. Окрім цього, поету було заборонено займатися творчістю. Однак цю заборону він ігнорував. Саме у Оренбурзі Тарас Григорович написав більшу частину своїх повістей. Це стало можливим завдяки добродушності російських офіцерів, яким підпорядковувався письменник.
- Лише на письменництві творчість видатного українця не закінчувалася. Він захопився ліпленням та гравіруванням наприкінці свого життя.
- Останні дні свого життя Шевченко провів у Петербурзі. Поховали його на Смоленському кладовищі. Проте за день до своєї смерті, у свій день народження, 9 березня, поет попрохав свого вірного друга Григорія Честахівського, щоб у разі його смерті похорон відбувся у місті Канів. Останнє бажання видатного митця виконали лише через два роки.
Людмила Бурячинська, завідувач БІЦ
У повідомленні використані матеріали з сайту:
http://taras-shevchenko.com.ua/ua/biography/cikavi-fakti-z-zhittya.htm