“Ціна чужої війни”: книжкова виставка. 15 лютого – День вшанування учасників бойових дій на території інших держав
Бібліотечно-інформаційний центр
14 лютого 2019
Давайте без слів, і довгих промов,
без цих монологів, що в серце ножамиє
Болить, ще і досі проллята кров…
Хвилина мовчання померлим в Афгані!!!
(Юра...: Афганістан)
В Україні 15 лютого вшановують учасників бойових дій на території інших держав (згідно з Указом Президента від 11 лютого 2004 року). Після закінчення Другої світової війни українські військові брали участь у 24 локальних війнах і збройних конфліктах на території 16 іноземних держав. За часів СРСР вони виконували «інтернаціональний» обов’язок у Чилі, Іспанії, Єгипті, В’єтнамі, Ефіопії, на острові Куба та в багатьох інших «гарячих» точках.
Після здобуття Україною незалежності українські військові фахівці стали учасниками багатьох миротворчих місій. За даними Міністерства оборони України, з 1992 року в міжнародних миротворчих операціях взяли участь майже 40 тисяч військовослужбовців. Є і більш старше покоління українського бойового резерву, що налічує майже 330 тис. чоловік. Велику частину цього резерву складають ветерани війни в Афганістані. Окремий, найстаріший ешелон ветеранів бойових дій – військові фахівці з досвідом ведення операцій у В’єтнамі, Сирії, Анголі, Мозамбіку та Єгипті. У додаток до цих категорій ветеранів йде контингент українських добровольців, які брали участь у війнах на території колишньої Югославії, в Придністров’ї та Абхазії. Але найбільш масштабною та трагічною була війна в Афганістані, яка тривала 10 років – з 25 грудня 1979 року по 15 лютого 1989. Через горнило тієї війни пройшли 160 тисяч українців, 12 тисяч з них отримали поранення, контузії, були скалічені, а 3360 – не повернулися до своїх домівок. Нині у складні для країни часи воїни-афганці проявили героїзм і мужність на Донбасі, де у боях з окупантами загинуло понад 200 воїнів. Загалом у зоні АТО воювали і воюють близько 12 тисяч воїнів-афганців.
Сьогодні ми схиляємо голови перед вічною пам'яттю солдат, які не повернулися живими на рідну землю з іракської пустелі, мінних полів Лівану та Анголи, джунглів Ліберії та Сьєрра-Леоне, загинули в етнічних сутичках на Балканах. Їх активна життєва позиція, вірність військовій присязі заслуговують на глибоку повагу.
Шановні воїни–інтернаціоналісти, ми вдячні вам за мужність і патріотизм, за стійкість та витримку. Зичимо вам міцного здоров’я і мирного неба, добра і злагоди вашим родинам , достатку і довголіття, аби жахіття війн більше ніколи не поверталися у наше мирне життя.
Більше інформації – на книжковій виставці “Ціна чужої війни” на абонементі БІЦ коледжу.
«Афган»
Тут скелі – сірі, наче ночі,
Такий ж пісок, і гори, й небо…
Такі ж назустріч сунуть очі
Й вбивають… То невже так треба?
Тут пилом зрошені повіки,
Тут кожен крок – удар чи міна.
Тут ті, які уже навіки
Не стрінуть роси України.
Усе змішалось. Хаос болю.
У споминах пташині трелі
Заглушені стрільбою з бою
Нізвідки взятих артилерій.
У небо – черги автоматні…
Що вам зробило небо сіре?
Тут кожен крок – болючий й платний,
А плата – смерть. Така тут віра.
Хтось рветься ще в запалі бою,
У когось болі вже затерті…
Ти друг чи ворог – нам з тобою
Одна тут чаша. Чаша смерті.
І передчасно посивілі
Стають навіки тут зірками…
Лелеки в небі полетіли
До України знов над нами…
(Оля Стасюк)
Світлана Андрійчук, провідний бібліотекар БІЦ
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id
https://probapera.org/publication/13/9209/afhan.html
