«Не вірив я в життя по смерті,
Тепер я вірю в диво з див.
Було для мене страшно вмерти,
Умер і нагло знов ожив»
О. Олесь
Двадцять п'ять останніх років життя поет Олександр Олесь жив поза межами України. Його повернення додому було поступовим. У роки незалежності твори Олександра Олеся увійшли до шкільних підручників з літератури. У 2014 році соцмережі заповнив його вірш «Європа мовчала», написаний ще в 1931-му.
У січні 2017-го стало відомо про намір перепоховати поета в Україні. 27 січня 2017-го прах Олександра Олеся та його дружини доставили з Праги, а 29-го після богослужіння у Володимирському соборі поховали на Лук'янівському цвинтарі в Києві.
Пригадаймо разом 10 фактів з життя Олександра Олеся.
- Справжнє ім'я — Олександр Іванович Кандиба. Олесем його називала дружина. У результаті поет почав друкувати інтимну лірику (а згодом й інші твори) саме під таким псевдонімом.
- Народився він у селі Білопілля Харківської губернії 5 грудня 1878 року. Там він закінчив початкову школу та училище.
- Під час навчання у Харківському ветеринарному університеті самостійно вивчав польську, сербську та болгарську мови. У той же період, на відкритті пам'ятника Котляревському у Полтаві, зустрівся з Панасом Мирним, Лесею Українкою та іншими культурними діячами того часу. В результаті вирішив повністю перейти на українську мову.
- Писати вірші почав у віці 15 років, у рукописних журналах «Комета» та «Первоцвіт». Перший вірш Олександра Олеся був надрукований у 1905 році в альманасі «Багаття».
З журбою радість обнялась…
В сльозах, як в жемчугах, мій сміх.
І з дивним ранком ніч злилась,
І як мені розняти їх?!
В обіймах з радістю журба.
Одна летить, друга спиня…
І йде між ними боротьба,
І дужчий хто — не знаю я…
1906
- Перша збірка поезій, «З журбою радість обнялась» вийшла у 1907 році коштом мецената Петра Стебницького. Завдяки історикині Олександрі Єфименко, книга отримала широкий розголос. Після закінчення університету Олександр Олесь намагався знайти професію хоч якось пов'язану з творчою діяльністю — у газетах чи видавництвах. Проте результату це не дало, внаслідок чого поет 10 років працював ветеринаром на Дарницькій скотобійні в Києві.
- За роки життя поет видав 10 збірок поезії. Оскільки авторську назву другої книги («Будь мечем моїм!..») не пропустила цензура, Олесь назвав її «Поезії. Кн.ІІ» і надалі продовжував нумерувати нові збірки римськими цифрами.
- У 1919 році, рятуючись від більшовизму, Олександр Олесь з дипломатичним паспортом виїздить до Угорщини, залишаючи у Києві сім'ю. Через 4 роки Червоний хрест допомагає вивезти з УРСР дружину та сина.
- Під час еміграції довгий час працював в уряді УНР в екзилі. У 1921 році поет допомагав закордонному українському товариству в справах надання допомоги голодуючим.
- У 1921 році видає збірку «Перезва», де у саркастичному стилі висміює українців-емігрантів. Через двозначність висловлювань книгу критикувала інтелігенція. У свою чергу, в СРСР збірку видали, скориставшись двозначністю ідей поета.
- Помер поет у 1944 році, через місяць після отримання звістки про смерть сина Олега Ольжича у концтаборі Заксенгаузен. Був похований на Ольшанському кладовищі у Празі.
3 січня стало відомо про ексгумацію тіл Олександра Олеся та його дружини. Пізніше родичі поета погодились на перепоховання поета в Україні.
Місце — алея почесних поховань Лук’янівського кладовища.
За матеріалами сайту:
https://hromadske.ua/posts/mizh-radistiu-ta-zhurboiu-10-faktiv-pro-oleksandra-olesia
Людмила Бурячинська, завідувач БІЦ