Новомодне західне свято Хелловін (до святкувння якого більшість українців ставиться вкрай негативно, зазначаючи що це «чуже», запозичене свято) не таке вже нове для слов’янського світу.
У слов’ян ніч з 31 жовтня на 1 листопада називається Велесовою ніччю, коли Білобог остаточно передає Коло Року Чернобогу, а Ворота Наві до перших півнів (або до самого світанку) широко розкриті до Яві.
Велесова ніч – це ніч великої сили, коли тоншають кордони між світами, коли духи наших предків і тих, що будуть жити після нас, постають невід’ємним цілим, разом з вмираючим і оновленим світом, зі стихіями і їх міццю. Перш за все, це сімейне свято. Вважалося, що в Велесову ніч духи предків повертаються до своїх нащадків, щоб піднести їм уроки і благословити весь рід.
Назва слов'янського свята походить від імені язичницького бога Велеса. Він вважався богом мистецтва, музики, поезії, краси, таланту, щастя та любові, а також покровителем усіх творчих людей, волхвів, віщунів та опікуном усього живого. Легенди свідчать, що Велес відповідав за розквіт людської душі. Він навчив людей співіснувати з природою та дбати про тварин.
Однак передусім Велес – бог достатку. Тож наші предки вшановували його не менше, аніж Перуна, та дотримувалися традицій у Велесову ніч.
Перед святкуванням господині ретельно прибирали у хаті, вичищали всі куточки і застеляли чисту скатертину та свіжу постіль. Перед вечерею родина обов’язково ходила до лазні. Після водних процедур там залишали відро чистої води та новий віник для душ предків. Слов’яни вважали, що «гостям-душам», які раптово завітали до них, неодмінно захочеться помитися і попаритися в лазні.
Також сім’я накривала святковий стіл і господар будинку перед трапезою промовляв священні слова («Діди приходьте, з нами пийте та їжте»). Після цього вся родина сідала за вечерю.
Аби душі мали змогу зайти до будинку, сісти за стіл та «пригоститись» їм обов’язково залишали відкритими всі двері. А на підвіконня ставили свічку, яка вказувала шлях до хати.
Обряди на Велесову ніч
Велесова ніч – це час містичний, тож люди вірили, що їх бажання у цю ніч можуть здійснитись. Записували їх на папірці і клали під подушку перед сном, промовляючи слова: «Темна ніч, заклинаю мені допомогти. Велес, потрудися, загадане, появися».
Для того, аби дізнатись, вірна тобі друга половинка чи ні, потрібно було взяти її обручку, нанизати на нитку та підвісити, а якщо стоїть на місці – значить її вірність непохитна.
Обряд на достаток теж був доволі популярним. Потрібно було зібрати увесь дріб’язок в гаманці та роздати бідним, перед тим промовивши: «нехай мої гроші допоможуть всім, хто їх потребує. Навколо обернуться і до мене достатком повернуться».
Також наші предки вірили, що у цю ніч можна отримати питання на найскладніші відповіді. Для цього треба було на ім’я назвати померлого родича та звернутись до нього: «сьогодні тобі в цей світ приходити – мені пораду приносити. Підкажи, як мені завершити справу».
У цю магічну ніч загадували найпотаємніші бажання. Для цього перед сном клали солодке яблуко під подушку та загадували бажання. А вранці яблуко з’їдали. Вважалось, що бажання обов’язково збудеться!
Прикмети на Велесову ніч
Побачити мертвого родича на Велесову ніч не навпаки – дуже добрий знак.
Не можна було у переддень позичати гроші, інакше винесеш із дому достаток і весь наступний рік будеш у скрутному становищі.
Дуже поганою прикметою вважалось, якщо незнайомець у цей вечір постукає у двері. Це означало, що хтось із мешканців будинку помре протягом наступного року. Такій людині у слід промовляли: «охолонь незнайомця слід, не вчинивши нам біди».
Ще одним поганим знаком було давати в борг, інакше винесеш із дому достаток і весь наступний рік будеш у скрутному становищі. Тим, хто просив позику, зазвичай говорили, що гроші можна буде позичити тільки на наступний день.
Запримітити чорну собаку біля дому – означало що скоро з’явиться ворог, який буде псувати життя родині. Побачити білу собаку біля будинку, навпаки, означало що у родини буде новий товариш.
У будь-якому разі, не зважаючи на те, як у різних релігіях ставляться до цього дня – немає нічого поганого у тому, щоб згадати своїх предків та віддати їм шану в ніч, коли приходять з потойбічного світу.
