В цьому році виповнюється 75-та річниця Волинської трагедії, що забрала життя десятків тисяч поляків і українців під час взаємних конфліктів на території нинішньої Західної України. Збройні конфлікти між поляками і українцями почалися під час Другої світової війни і тривали до 1947 року.
Волинська трагедія 1943 року – один із кривавих епізодів українсько-польського конфлікту часів Другої світової війни на Волині, який виокремлюється з загальної картини тогочасного міжнаціонального українсько-польського збройного протистояння на території спільного проживання українців і поляків – Волині, Східній Галичині, Холмщині, Підляшші, Надсянні, Лемківщині. В польській історіографії волинські події 1943 року досить часто трактують лише як антипольську акцію Української повстанської армії, в українській – наголошують на мотивах, що спонукали УПА до проведення такої акції, а також приділяють значну увагу "діям у відповідь", у т. ч. й проти цивільного українського населення, загонів Армії Крайової (АК).
За польськими підрахунками, під час цієї трагедії з польського боку загинуло щонайменше 35 тис. осіб, з яких 18 тис. – із встановленими прізвищами, з українського боку загинуло до кількох тисяч осіб. В Україні подібних до польських підрахунків не проводилося.
«Події 1940-х років на Волині були етнічною чисткою, а не війною між Україною і Польщею, сказав президент Польщі Анджей Дуда під час візиту в селище Олика (Волинська область) на запрошення католицького Собору святих апостолів Петра і Павла, в зв’язку з 75-річчям Волинської трагедії. За його словами, ніколи більше одна нація не повинна піднімати руку на іншу. “Наші відносини повинні спиратися на правду, її треба визнати. Тут не може бути й мови про помсту, хоча є біль”, – заявив він.
Про перебіг подій, наявні документи можна більш детально дізнатись з книги Володимира Сергійчука «Поляки на Волині у роки другої світової війни», а також за посланнями: