«Україна. Голодомор 1946-1947 років. Непокараний злочин, забуте добро»

Юридичне відділення

14 травня 2018

Рівненський краєзнавчий музей  вчетверте з 14 по 19 травня 2018 року проводить «Музейний марафон-2018» та запрошує на тижневі заходи присвячені Міжнародному Дню музеїв. 14 травня 2018 року студенти юридичного відділення під керівництвом викладача юридичних дисциплін Матковської Ірини Дмитрівни відвідали презентацію  книги «Україна. Голодомор 1946-1947 років. Непокараний злочин, забуте добро».

Майже забуту тему милосердя людей, які віддавали останні крихти хліба тим, хто прибував зі сходу України та з Росії, рятуючись від Голодомору 1946-47 років, незважаючи на їхню національність, порушує Андрій Бондарчук у новій книзі, що містить наукові дослідження та свідчення очевидців. Автор подав трагічні сторінки історії як складову політики нищення України та силу нашого народу. Андрій Бондарчук - відомий письменник і журналіст, народний депутат України першого демократичного скликання (18 березня 1990 року обраний народним депутатом), який послідовно відстоює інтереси українства, єдиної помісної православної церкви, за власні кошти створив Музей історії Луцького братства і Братський некрополь, автор кількох гостропубліцистичних книг, які проливають світло на білі плями нашої історії, перший лауреат журналістської премії «За служіння суспільству» імені Степана Сачука.

Під час презентації книги автор наголосив, що йому вдалося зібрати докупи окремі наукові дослідження, публіцистичні статті, промовисті документи про злочинні дії компартійної влади, а найбільше кричущі та проникливі свідчення про непокараний злочин Голодомору в Україні 1946-1947 років.

Йому вдалося не лише зібрати матеріали, згуртувати багато імен навколо цієї справи, а й видати книгу коштами не лише жертводавців, а й власним фінансовим внеском. Враження від книги автор передмови Герой України Левко Лук’яненко узагальнив заголовком «Забуттю не підлягає». Книга вийшла друком наприкінці минулого року у Києві накладом 1500 примірників. Здійснити видання допомогла Фундація Олега Ольжича у США. Майже весь наклад презентують безплатно за допомогою Всеукраїнського товариства «Просвіта» у східних та південних областях держави.

Студенти з’ясували, що зі свідчень, зібраних у книзі, постає те, як Західна Україна подала шматок хліба тим, чиї нащадки сьогодні розстрілюють мир та спокій на Донеччині та Луганщині.

Автор-упорядник книги «Україна. Голодомор 1946-1947 років: непокараний злочин, забуте добро» розповів, що тема ця його кликала давно, адже він сам пережив голод. До того ж, ця тема лишалася забутою, хоча вчені зробили внесок в її дослідження. Андрій Бондарчук запевнив, якщо дозволятиме здоров’я, буде продовження книги, адже люди звертаються з новими свідченнями. Два мотиви непроминальної правди: зло, яке завдав українцям імперський тоталітаризм, і добро, співчуття, справді християнське милосердя, яке наші нащадки в жодному разі не повинні забути, - є духовною основою книги.

Ця трагічна, чесна і мужня книжка - про межі добра і зла, на які спроможна людина. І дуже доречним виглядає епіграф, обраний автором. Це слова лауреата Нобелівської премії миру Елі Візеля: «Той, хто допомагає забувати мертвих, сам стає спільником катів».

Ірина Матковська, викладач юридичних дисциплін