03 травня 2018
03 травня 2018 року у приміщенні інформаційно-освітнього простору InfoHub (м. Рівне, вул. Словацького, 3а) відбулась прес-конференція «Дослідження Індексу публічності місцевого самоврядування: результати 2017 року».
До участі у заході запрошені представники Рівненської міської ради, депутати, представники виконавчих органів Рівнеради, громадські активісти, представники ЗМІ та громадяни міста.
Студенти юридичного відділення, а саме: студенти 31-Ю групи Йонтко Анастасія, Дацюк Неля та студенти 32-Ю групи Климчук Анна та Христюк Ірина під керівництвом викладача юридичних дисциплін Матковської Ірини Дмитрівнита члени гуртка "Консультант" під керівництвом Кийко Нелі Миколаївни долучились до даної прес-конференції.
Сьогодні стає все більш актуальною необхідність зміни поглядів посадових осіб місцевих органів влади на проблему створення і функціонування інформаційної інфраструктури. Від посадових осіб місцевого самоврядування учасники громадянського суспільства очікують ефективного використання інформаційних технологій у професійній діяльності, здатності до саморозвитку, вміння знаходити ефективні шляхи вирішення управлінських завдань за допомогою інформаційних технологій.
Ефективна діяльність системи місцевого самоврядування можлива за умови запровадження широких інформаційних зв’язків між органами місцевого самоврядування, державними управлінськими структурами і населенням (громадськістю).
Індекс публічності – це практичний інструмент, що дозволяє всесторонньо оцінити та порівняти між собою рівень прозорості, відкритості та підзвітності муніципальних інституцій у їхній взаємодії з мешканцями.
Ідея вимірювання Індексу публічності місцевого самоврядування була напрацьована в 2011 році активістами Громадянської мережі «Опора» у Львові.
Під час прес-конференції студенти мали змогу дослідити, як органи місцевого самоврядування (на прикладі роботи Рівненської міської ради), зокрема, їх інформаційна діяльність, публічність впливають на громадянське суспільство, і навпаки.
У демократичних суспільствах стало вже звичним розцінювати публічність влади як базову ознаку доброго врядування (good governance) та дієвий спосіб запобігання корупції. Індикатори та оціночні питання розроблялися на основі положень українського законодавства, міжнародних демократичних стандартів та успішних практик, які стосуються різних аспектів публічності муніципальної влади.
Поняття публічності було розділено на три сукупних компонентних показники – прозорість, відкритість, підзвітність – для кожного з об’єктів моніторингу (міський голова, виконавчі органи і депутати).
На засіданні прес-конференції студенти з’ясували, чи є ще в Україні непублічні муніципалітети, чи прогресують міста-лідери та яке місце у рейтингу публічності 2017 року визначено Рівному?
За підсумками вимірювання Індексу публічності 2015 року найвищі показники відкритості, прозорості та підзвітності демонстрували муніципалітети Івано-Франківська, Вінниці та Києва, найнижчі – Ужгорода, Полтави та Харкова. У 2016 році лідери рейтингу дещо змінилися: Івано-Франківськ поступився головному місту Волинської області – Луцьку, Київ втримався на третій позиції, а Вінниця стала четвертою.
Аутсайдерами за даними Індексу публічності 2016 року стали органи місцевого самоврядування Дніпра, Черкас і Запоріжжя.
Аналізуючи рейтинг Індексу публічності за 2017 рік студенти встановили, що найвищі показники прозорості, відкритості демонстрували міські ради Чернігова, Чернівців, Івано-Франківська. З 22 міст м. Рівне знаходиться на 12 місці на Індексом вимірювання публічності міського голови, на 17 місці за рівнем публічності виконавчих органів та на 5 місці за індексом публічності депутатів ради.
Сподіваємось, що аналізуючи рейтинг Індексу публічності за 2018 рік м. Рівне стане переможцем.
Ірина Матковська, викладач юридичних дисциплін