11 січня 2018 року вся прогресивна громадськість не лише України, а й Канади, США та інших держав відзначає 100-і роковини від дня народження Яра Славутича (Григорія Михайловича Жученка) — видатного педагога, українського мовознавця і літературознавця, письменника і перекладача, автора багатьох підручників з української мови, доктора філософії зі славістики, професора-емерита Альбертського університету (Едмонтон, Канада).
Яр Славутич справді народний педагог, він глибоко національний за всією розмаїтістю інтересів й енциклопедичністю знань. Уся педагогічна діяльність нашого славетного земляка була спрямована на пошук відповіді на головне питання: як навчити дитину відчувати серцем, сприймати й розуміти рідне слово і вдало послуговуватися ним у писемному й особливо усному мовленні. Його творчий доробок воістину величезний. Він є автором монографій, підручників, методичних посібників і статей, у яких викладено принципово нові погляди на зміст, форми й методику навчання рідної мови в загальноосвітній і вищій школі. Понад 50 років, не враховуючи коротких перерв під час війни, Яр Славутич навчав української мови всіх — від «абеткарів до докторантів» включно. Це була для нього справді улюблена професія. «Вона зродила в мене, — пише Яр Славутич, — велику любов до слова, до словників, які я часто читав — як повісті, як поезії».
В 1943 році Григорій Жученко вперше виступив у пресі під іменем Яр Славутич. Це сталося в часописі «Нова Україна», де надруковано кілька віршів із циклу «Запорожці». З того часу Жученко друкувався лише під цим іменем, що незабаром стало його легальним прізвищем. Ім’я – Яр Славутич – поет обрав на згадку про рідні краї.
Яр Славутич – автор багатьох поетичних збірок, перекладач, літературо- і мовознавець. Його книга «Розстріляна муза» – реєстр репресованих українських письменників – перекладена англійською мовою, витримала кілька перевидань. В Україні вона видана у 1992 році. За своє творче життя Яр Славутич написав десять збірок поезій: «Співає колос» (1945), «Гомін віків», (1940-1945-1946), «Правдоносці» (1948), «Спрага» (1950), «Оаза» (1960), «Маєстат» (1962), «Завойовники прерій» (1968), «Мудрощі мандрів» (1972), «Живі смолоскипи» (1983), «Шаблі тополь» (1992); сім поем: «Одрад і Доброслава», «Соловецький в'язень», «Скарга», «Донька без імені», «Світочі», «Білий дім із чорною душею», «Моя доба». Остання поема перевидана окремою книжкою у Львові 1993 року. Поетичний доробок Яра Славутича – це понад 700 віршів, більш 250 сонетів.
Ірина Горисюк, бібліотекар
У повідомленні частково використані матеріали з сайту:
Slavutych book.jpg
