14 грудня 2017
14 грудня у актові залі коледжу відбулась зустріч студентів та викладачів з Євге́ном Іва́новичем Шморгу́ном - письменником, видавцем, краєзнавцем, громадським діячем, Лауреатом премій імені Лесі Українки, Володимира Кобилянського, Валер'яна Поліщука. Зворушливо і емоційно Євген Іванович розповів молоді про свій життєвий шлях, про свою творчість, прочитав вірші і поділився думками про рідну Пересопницю, Рівненщину і майбутнє України. Студенти зацікавились книгами Євгена Івановича Шморгуна, підходили взяти автограф. А від коледжу директор Корсун Я. П. подарував визначному письменнику Рівненщини книги про історію нашого навчального закладу та його славних випускників.
Сторінки біографії: Народився 15 квітня 1940 року у с. Новожуків Рівненської області. Закінчив Дубенське медучилище, Рівненський педінститут. Працював фельдшером, журналістом, керівником Рівненського обласного літоб’єднання і відповідальним секретарем Рівненської організації Національної спілки письменників України. Літературну діяльність розпочав на початку сімдесятих років, коли в журналі "Барвінок" з'явилося його оповідання "Грім". Невдовзі виходять книжки для дітей: "Зелені сусіди" (1978), "Що шукала білочка", "Дивосил-зілля" (1980), "Що сказав би той хлопчик" (1981), "Де ночує туман" (1984). У 1989 р. львівське видавництво "Каменяр" випустило збірку "Вогник-цвіт", а видавництво "Веселка" — повість про Гомера "Дорога до Іліона". Євген Шморгун разом з відомим травознавцем на просторах Полісся виявив рідкісні рослини, позначивши на карті місця, де вони збереглися, аби забезпечити їх захист. З подорожніх нотаток складалися книги, серед яких „Мова зела” (про рослинну символіку України). У 2007 р. у видавництві "Азалія" (м. Рівне) налагоджено випуск тритомника вибраних творів Є. Шморгуна. У 2008 р. з'явився третій том його творів (1 том (486 с.) виданий у 7 книгах: "Забуті боги предків", "Мова зела", "Зелені сусіди", "Ключ-трава", "Казочки-розказочки", "Тиха радість"; 2 том ( 571 с.) включає повісті "Дорога до Іліона", "Не повтори мене", роман "Сніги непочаті", п'єсу "Кличу живих", есе "Шість століть Велигорських"). Як редактор видавництва „Азалія” благословив у світ книги кількох десятків авторів, зокрема і молодих, відкрив нові імена на літературній мапі області. Був серед засновників літературно-краєзнавчого журналу „Погорина”, що його випускає Рівненська письменницька організація. Як голова редакційно-видавничої групи з випуску серії книг „Реабілітовані історією” підготував понад 30 книг і брошур про складні сторінки в історії Західної України, долю маловідомих борців за незалежність України.
У новій повісті Євгена Шморгуна «Снігури» письменник розповідає про долі українців та їх дітей, кого хвиля сталінських репресій занесла до суворого Сибіру як спецпереселенців. Понад 20% жителів Західної України цілими сім’ями було насильницьким шляхом переселено в далекі краї протягом 1940-1950-х рр. За національністю вони залишилися українцями, а за волею обставин стали жителями Росії, хоча її патріотами так і не стали.Під час роботи над книгою, щоб передати всю повноту правди своєї оповіді, письменник працював у багатьох архівах і дослідив величезну кількість документальних свідчень. В повісті простежується, як нинішня війна з Росією відлунює в серцях і долях переселенців. Ця книга попереджає, в першу чергу, молодих читачів не ставати яничарами і стверджує, що нащадки українців не втратили свою історичну пам’ять і здатність зберегти духовні цінності свого народу.
У повідомленні використані матеріали з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Людмила Бурячинська, завідувач БІЦ