ТРУДОВИЙ V/S ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИЙ ДОГОВІР. ПОПЕРЕДЖЕНИЙ ЗНАЧИТЬ ОЗБРОЄНИЙ.
Часто роботодавці, що планують використовувати працю фізичних осіб, стоять перед дилемою: які договори укладати з такими особами — трудові чи цивільно-правові? Щоб полегшити вибір, давайте з’ясуємо, у чому суть таких договорів, чим вони відрізняються один від одного, для яких саме випадків найбільше підходять.
ЦПД і трудові договори створюють різні правовідносини: вільні цивільно-правові (ЦПД) або більш зарегульовані трудові (трудовий договір). Виявляється це перш за все в обсязі прав та обов’язків сторін.
І звідси йдуть усі передчасні висновки відносно переваги цивільно-правового договору над трудовим, оскільки цивільно-правовий договір – це угода двох сторін про виконання/надання конкретного переліку робіт/послуг, за результатами виконання яких сторони укладають акт виконаних робіт, де обговорюють терміни їх виконання, вартість та інші умови.
Перехід на цивільно-правові договори не звільнить Вас від сплати податків і зборів, які однакові як при ТД так і при ЦПД, однак варто зазначити, що при оподаткуванні ПДФО нарахованої зарплати та винагороди за договором ЦП існує відмінність. Вона полягає в визначенні бази оподаткування. За п. 164.6 ПКУ для оподаткування зарплати базою є сума нарахованої зарплати, зменшена на суму ПСП у випадках її застосування. При оподаткуванні винагороди за ЦПД базою оподаткування ПДФО є нарахована винагорода.
Тому, схема укладення ЦПД проста:
- Уклали цивільно-правовий договір;
- Встановили винагороду в “500 гривень”;
- Сплатили з цієї суми ПДФО, військовий збір і ЄСВ – і усі задоволені.
Однак на практиці є велика кількість "підводних каменів" та нюансів, не враховувавши які, Ви ризикуєте опинитись під пильним оком Управління Держпраці або фіскальних органів.
Коли відносини між замовником та виконавцем (фізособою) оформлені за договором ЦПХ, податківці часто намагаються довести трудовий характер таких відносин. І вважають замовника - роботодавцем, а виконавця - найманим працівником, якого до того ж допущено до роботи без укладання трудового договору.
З приводу цього, Верховним Судом в постановах від 18.01.18 у справі № 350/403/16-ц та від 08.05.2018 у справі № 127/21595/16-ц зазначив, на що, в першу чергу, слід звертати увагу в цій категорії справ.
ВС роз’яснив, що основною ознакою, що відрізняє підрядні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.
Аби цивільно-правові відносини не мали характеру трудових, а в контролерів не було підстави звертатися до суду для їх перекваліфікації, необхідно:
- Правильно зазначити предмет договору— без натяку на трудові відносини. Зокрема, не наводьте такі формулювання, як «затверджений графік роботи», «належні умови праці», «оплата праці згідно зі штатним розписом», «прийнятий для виконання функцій сторожа», «виконання робіт за професією сантехніка», «робота виконується з 9:00 до 18:00», «трудова книжка», «відрядження», «відпустка», «звільнення» тощо. Безпрограшні формулювання для ЦПД — «робота», «послуга», «винагорода»
- В самому договорі потрібно прописати обсяг виконуваної роботи у вигляді конкретних фізичних величин, які підлягають вимірюванню, що повинні були бути відображені в акті їх приймання. В ньому мають міститися відомості щодо того, який саме конкретний результат роботиповинні передати виконавці замовникові, має бути визначено перелік завдань роботи, її видів, кількісних і якісних характеристик.
- Підставою, яка може свідчити для суду про наявність трудових відносин може стати факт організації однією стороною договору трудової дільність працівника, забезпечення його абсолютно всіма всіма засобами та обладнанням необхідними для виконання робіт/надання послуг.Хоча, в межах договору підряду ч. 1 ст. 839 ЦКУ дозволяє підряднику виконувати роботи з використанням засобів і матеріалів замовника, однак податківці при перевірці можуть не розділити такий підхід. А тому краще включити ціну засобів і матеріалів до вартості робіт/послуг за ЦПД або, наприклад, оформити договір позики чи оренди із символічною орендною платою
- Підрядник не включається до штату підприємства. Інакше кажучи, при укладенні ЦПД підрядник/виконавець не подає заяву про прийняття на роботу, а замовник не оформляє відповідний наказ про прийняття на роботу, не зазначає підрядника/виконавця у штатному розписі, не заповнює на нього трудову книжку.
- Підрядник не повинен підпорядковуватись внутрішньому трудовому розпорядку замовника.
- І, нарешті, підрядник отримує оплату у вигляді винагороди. ЦПД в жодному разі не повинен містити: відомості про те, що підрядник/виконавець отримує заробітну плату, кошти в оплату праці тощо; вказівки на те, що виплати за ЦПД здійснюються в межах фонду оплати праці; посилання на КЗпП чи Закон про оплату праці в частині визначення розміру винагороди. Щоб установити суму винагороди за ЦПД та/або порядок її визначення, орієнтуйтеся виключно на приписи ЦКУ, а не на норми трудового законодавства.Прив’язуватися до тарифних ставок або до мінімальну заробітну плату для обчислення розміру винагороди за ЦПД не потрібно Не передбачає законодавство обмежень і щодо мінімального та максимального розмірів винагороди.
Отже, перш ніж визначитися з оформленням подібного роду відносин, слід уважно вивчити перераховані вище обставини.Це допоможе уникнути накладення штрафів (в 2018 році - 30 мінімальних зарплат за кожного працівника, допущеного до роботи без оформлення трудового договору - це 111 690 грн) та, в подальшому, судових спорів з фіскалами.
Зміни у призначенні аліментів
Шлюб розірвано, діти “поділені” і хтось із подружжя виплачує аліменти. Сумна, але вже досить звична історія.
За законом
Аліменти – це фіксовані в законному (або судовому) порядку грошові суми, які платить один з батьків іншому для утримання та виховання дітей. Причому, відповідно до закону і до Сімейного кодексу, виплати “дитячих грошей” здійснюються незалежно від того, чи перебувають батьки у шлюбі.
Президент України Петро Порошенко підписав закон, який передбачає зміни у вітчизняне законодавство щодо системи нарахування аліментів на дітей після розлучення батьків. Відтепер
В Україні змінять систему призначення аліментів на дітей. Мінімальний розмір аліментів підвищили від 30% до 50% від прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку – від 713 грн. для дітей до 6 років та від 888 грн. для дітей від 6 до 18 років.
Вимагати аліменти має право той із батьків, який проживає разом із дитиною. Аліменти відтепер є повністю власністю дитини, але розпоряджається ними один із батьків винятково за цільовим призначенням на дитину. Той, хто платить аліменти, має право вимагати підтвердження витрат грошей винятково на дитину до кожної копійки.
Аліменти можуть становити на одну дитину 1/4 розміру заробітку (доходу) того з батьків, хто проживає окремо. На двох дітей сума може бути збільшена до 1/3 заробітку (доходу), на трьох дітей і більше – 50%. Водночас є і обмеження щодо суми аліментів – не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку.
Ще важливий нюанс – суд повинен призначити аліменти на дітей протягом 72 годин. До уваги береться не лише офіційна зарплата, а й інші доходи, які зможе підтвердити стягувач аліментів. Майнові спори під час розлучення можуть розглядатися в суді скільки завгодно.
Нагадаємо, у 2017 році прожитковий мінімум для дітей до 6 років становить: від 1 травня дo 30 листопада – 1426 грн., від 1 грудня – 1492 грн. Для дітей від 6 до 18 років: від 1 травня дo 30 листопада – 1777 грн., від 1 грудня – 1860 грн.
В Україні стартувала будівельна амністія
З вересня поточного року в Україні запрацював механізм будівельної амністії для дачних та приватних будинків, що були збудовані без дозвільних документів. Набрав чинності наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства про затвердження порядку обстеження та прийняття в експлуатацію таких об’єктів.
Це означає, що українці вже можуть готувати документи для узаконення своїх самочинних будівництв.
Будівельна амністія поширюється на об’єкти незначного класу наслідків:
індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки загальною площею до 300 квадратних метрів, господарські (присадибні) будівлі і споруди загальною площею до 300 квадратних метрів, збудовані у період з 5 серпня 1992 року по 9 квітня 2015 року;
будівлі і споруди сільськогосподарського призначення, збудовані до 12 березня 2011 року.
Головна умова – щоб вони відповідали цільовому призначенню земельної ділянки, будівельним нормам та пройшли технічне обстеження.
Для амністування такої нерухомості необхідні:
заява про прийняття об’єкта в експлуатацію (у разі наявності співвласники земельної ділянки/зазначеного об’єкта підписують також), один примірник заповненої декларації про готовність об’єкта до експлуатації,
звіт про проведення технічного обстеження, а також засвідчені в установленому порядку копії:
документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою відповідного цільового призначення, на якій розміщено об’єкт;
технічного паспорта з відміткою про можливість розміщення та надійної і безпечної експлуатації об’єкта. При цьому, технічні паспорти, складені до набрання чинності цим Порядком, подаються за умови проставлення в них відповідної відмітки про проведення їх технічного обстеження.
Слід зазначити, що місце розташування об’єкта має бути погоджене місцевим органом містобудування та архітектури.
Амністування нерухомості здійснюватиметься за досить простою процедурою. Після подачі необхідних документів та заяви до органу держархбудконтролю, їх буде розглянуто упродовж 10-ти робочих днів та ухвалено рішення щодо прийняття об’єкта в експлуатацію. При цьому, штрафні санкції за самовільне будівництво та експлуатацію таких об’єктів до власників/користувачів земельних ділянок не застосовуватимуться.
На відміну від попередніх, ця будівельна амністія є безстроковою, а отже всі хто бажає узаконити своє будівництво, встигнуть це зробити:
Будівельна амністія – це крок держави на зустріч людям, які свого часу, з різних причин, не оформили своє будівництво – через незнання законодавства, територіальну недоступність відповідних органів тощо. Сьогодні у всіх є можливість привести до ладу документацію на свої будинки та споруди, і більше не хвилюватися, що вони знаходяться "поза законом".
З усіх вказаних питань необхідно звертатися в Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області
Начальник Управління – Мічуда Ігор Володимирович
33028, м. Рівне, вул. 16-го Липня, 38 тел.: (0362) 26-74-07
За матеріалами навчально – юридичної консультації
