11 травня 2018 року у конференц-залі готелю «Оптіма» відбулась ювілейна V Всеукраїнська науково-практична конференція «Політика пам’яті у теоретичному та практичному вимірах». Захід відбувся в межах проекту «Палімпсести пам’яті», який ГО «ЦСПП Мнемоніка» здійснює за підтримки Rosa-Luxemburg-Stiftung в Україні.
Громадська організація «Центр студій політики пам’яті та публічної історії «Мнемоніка» – це добровільне, незалежне, самоврядне неприбуткове громадське об’єднання, основною метою діяльності якого є наукові студії меморіальної політики та публічної історії, пошук, розробка і сприяння впровадженню їх оптимальних демократичних моделей у сферу політики пам’яті України. Центр було створено 28 січня 2016 року за участі ініціативної групи рівненських істориків.
Політика пам’яті – сукупність механізмів, процедур та форм взаємодії суб’єктів політичного процесу, спрямованих на управління колективною пам’яттю; цілеспрямована діяльність органів державної влади, партій, громадських організацій, окремих осіб з управління суспільною пам’яттю для формування станів суспільної свідомості.
Тема цьогорічної конференції: «КОНСТРУКТИ ФОРМУВАННЯ/ КОРИГУВАННЯ КОЛЕКТИВНОЇ ПАМ’ЯТІ».
Інтерес у навчанні невіддільний від інтелектуального, естетичного розвитку і цілісного становлення особистості студента, його моральної і соціальної позиції у важливому виді діяльності – навчально-пізнавальній. Саме тому студенти 31-Ю групи Йонтко Анастасія, Дацюк Неля, Шевчук Катерина, Давидюк Валерія, Музичка Микола під керівництвом викладача юридичних дисциплін Матковської Ірини Дмитрівни були присутні на конференції та мали змогу поспілкуватись з провідними вітчизняними фахівцями з питань політики пам’яті. Зокрема, Олександр Лисенко, Оксана Кісь, Алла Киридон, Сергій Римаренко, Анатолій Подольський, Василь Расевич та інші.
Серед напрямів роботи конференції: – колективна травма та постгеноцидна пам’ять; – «образи» революцій у націотворенні, формуванні / коригуванні колективної пам’яті; – образи міста / села у колективній пам’яті українців; – політика пам’яті як інструмент формування колективної ідентичності; – гендерний ракурс політики пам’яті.
Студенти з’ясували, що політика пам’яті є невід’ємною складовою державної гуманітарної стратегії держави. В Україні суб’єктами політики пам’яті є як урядові структури, так і численні громадські формування. Типи неурядових об’єднань віддзеркалюють необхідні складові національної пам’яті, які слід враховувати в діяльності урядовим інститутам: трагічні сторінки минулого в балансі з героїчними образами, що підкріплено експертним науковим знанням. Важливим є усвідомлення напряму, шляху й механізмів переходу від пострадянського суспільства до стандартів і цінностей європейської спільноти. Це стосується не лише модернізації законодавства, економіки, освіти, інфраструктури, а й політики пам’яті. Українська політика (зокрема меморіальна) перебуває в перехідному стані. Революція Гідності, президентські та парламентські вибори 2014 р. демонструють чітку тенденцію до демократичного транзиту.
Фактично це була презентація та апробація нового дискусійного майданчика з мінімальною присутністю офіціозу.
Участь у таких заходах забезпечує успішне формування етичної, правової культури студентів, розкриває пізнавальну діяльність майбутніх спеціалістів-юристів.
Ірина Матковська, викладач юридичних дисциплін
