Михайло Грушевський - історик і будівничий нації: до 155-річчя від дня народження
Бібліотечно-інформаційний центр
29 вересня 2021
Завдяки історичній пам’яті людина стає
особистістю, народ - нацією, країна - державою.
М.Грушевський
Видатний український історик, громадський діяч, Президент Української Народної Республіки Михайло Грушевський народився понад 155 років тому - 29 вересня 1866 року у м. Холмі (нині Польща). Його батько, Сергій Федорович Грушевський після закінчення Київської духовної академії працював вчителем словесності. Незабаром сім’я Грушевських переїхала на Кавказ. Під час навчання в Тифліській гімназії у 1880-1886 рр. почалося свідоме захоплення українською історією та літературою, пошук свого місця у справі служіння Україні.
У 1890 р. М.Грушевський закінчив історичне відділення історико-філологічного факультету Київського університету Святого Володимира. В університеті він працював під керівництвом Володимира Антоновича. За успіхи в науковій роботі М.Грушевського залишили на кафедрі для подальшої наукової та педагогічної роботи як професорського стипендіата. У травні 1894 р. він захистив магістерську дисертацію і отримав ступінь магістра. Того ж року за рекомендацією В.Антоновича Михайла Грушевського призначили на посаду ординарного професора кафедри всесвітньої історії Львівського університету. У Львівському університеті він розробив і читав протягом семи семестрів загальний курс історії України. Цей лекційний курс мав стати основою майбутньої книги.
Протягом 1897-1898 pp. Михайло Грушевський написав і видав перший том «Історії України-Руси», 1898 р. - другий том, а протягом 1900 р. - третій, що містив давній період історії України.
Після революції 1905-1907 рр. Михайло Грушевський переніс свою діяльність до Києва. Тут ним було створено Українське наукове товариство (УНТ) і розпочалася праця над «Записками Українського наукового товариства в Києві».
В ніч з 3 на 4 березня 1917 р. під тиском революційних подій в Росії в Києві утворилася Українська Центральна Рада (УЦР). Період існування та діяльності Центральної Ради став періодом найвищого злету політичної, громадської та державної діяльності Михайла Грушевського. Він став головним ідеологом української революції, творцем її концепції.
Центральна Рада діяла протягом 14 місяців. Під керівництвом Михайла Грушевського урядом УНР приймалися важливі рішення про державні атрибути, а також здійснювався конституційний процес. Він особисто брав участь в розробці Конституції УНР, яка була прийнята 29 квітня 1918 року.
У лютому 1919 р. Михайло Грушевський переїхав до м. Кам’янець-Подільського, а потім до м. Станіслава (нині м. Івано-Франківськ). У березні того ж року емігрував до Праги, потім до Відню. В еміграції він продовжував свою публіцистичну та наукову діяльність.
У грудні 1923 р. Михайла Грушевського заочно було обрано академіком кафедри історії українського народу Всеукраїнської Академії наук України (ВУАН), а на початку березня 1924 р. за дозволом ЦК КП(б)У вчений повернувся в Україну, де розгорнув активну діяльність в напрямку розбудови радянської історичної науки. Зокрема, він розробив проєкт Українського історичного інституту та Інституту для досліду пережитків примітивної культури і народної творчості України (1928); прагнув перевести з Праги до Києва Український соціологічний інститут. У цей час історик продовжував працювати над своїми фундаментальними працями – «Історія України-Руси» та «Історія української літератури».
На жаль, з осені 1929 р. почався погром історичних установ, створених Михайлом Грушевським. Одночасно почалася огульна критика історичних та політичних поглядів вченого. 7 березня 1931 р. Михайло Грушевський переїхав до Москви, а 23 березня його заарештували та звинуватили у керівництві неіснуючою контрреволюційною організацією «Український національний центр». Він визнав себе винним і невдовзі його звільнили з-під арешту. Однак здоров’я Михайла Грушевського та його моральні сили були підірвані.
У жовтні 1934 р. він поїхав лікуватися до одного з кисловодських санаторіїв. Несподівано вчений захворів і невдовзі після операції помер. Його тіло було перевезене до Києва та поховане на Байковому цвинтарі.
Михайло Грушевський - це вчений світового рівня, творча спадщина якого близько двох тисяч праць з історії, історіографії, соціології, літератури, етнографії, археології, фольклору. Його вплив на вітчизняну історію важко переоцінити, адже він не тільки писав, а й творив історію України.
Детальніше про діяльність видатного українського історика можна дізнатись з персональної виставки в бібліотечно-інформаційному центрі.
Галина Петренко,провідний бібліотекар БІЦ
