COVID-19 – непізнана чума ХХІ століття

Групи загальноосвітньої підготовки

05 листопада 2020

Ось уже скоро буде рік, коли людство зіштовхнулось з новою хворобою, яка дуже швидко переросла у світову пандемію. І назва цій чумі – КОВІД -19 (коронавірусна хвороба 2019р.). Якщо для нашого покоління це перше таке випробування, то за останні два тисячоліття людство пережило не одну пандемію. Такі пандемії, як "Чорна смерть" (чума) у XIV сторіччі, холера у XIX сторіччі та "іспанка" у 1918-1920 роках призводили до великих демографічних втрат і трагедій. Кожна з них поставала викликом, який врешті-решт, завдяки намаганням побороти невидимого ворога, стимулював прогрес.

Пандемія чуми 1347-1353 років, також відома як "Чорна смерть", вважається переломним моментом в історії середньовічної Європи.

Хоча чума не була новою хворобою для Європи, адже у VI-VIII сторіччях так звана "Юстиніанова чума" забрала на континенті мільйони життів. Відтоді пройшло багато часу, про неї встигли забути. Масштаб пандемії "Чорної смерті", коли від хвороби померло близько 25% населення Європи, шокував європейців.

Хвороба завдавала великого удару мешканцям міст через скупчення людей та антисанітарію на вулицях. Селянам щастило, якщо до села не приїздили заражені люди. Деякі поселення намагалися не допускати чужинців. Але пандемія майже не залишила білих плям на мапі.

Аби впоратися з чумою, міста розшукували лікарів і переманювали їх один в одного, сплачуючи послуги на пів року чи рік. Нерідко дозволяли лікувати і псевдолікарям, які заспокоювали наляканих людей. Саме тоді, вперше в Авіньйоні за ініціативою Папи римського, з'явилися так звані чумні лікарі, які ходили в масці з довгим "дзьобом" для дихання, в який закладали різноманітні пахучі трави, аби запобігти зараженню. Пізніше у XIV сторіччі для них стане традиційним костюм зі шкіряних сорочки, штанів та високих чобіт, і маска з дзьобом, яка вже вкривала все обличчя.

Деякі лікарі шукали шляхи, як побороти хворобу. Папський лікар Гі де Шоліак, якого називають "батьком хірургії", пережив чуму, розтинаючи трупи. Климент VI дозволив йому розтин тіл померлих, аби дізнатися причини хвороби - це було рідкісним дозволом на той час.

Ефективною відповіддю на поширення чуми того часу вважаються дії Венеційської республіки на чолі з дожем АндреаДандоло (1342-1352).

Саме він вперше запровадив 40-денний карантин для всіх кораблів та екіпажів, які прибували з місць, уражених чумою. Люди та товари з карантинних кораблів зупинялися на острові Лазоретто. Тут же ховали померлих від чуми. (Лазарет – саме така назва закріпилася в лікарнях за приміщеннями де лікуються інфекційно хворі пацієнти).

Хоча загальні втрати від пандемії оцінити важко, через відсутність точних даних про чисельність населення, можна сказати, що пандемія 1347-1353 років та наступні, менші за масштабом епідемії XIV-XV сторіччя , призвели до демографічної кризи, з якої Європа вибралася лише протягом наступних сотні років.

Згідно з даними, зібраними італійським істориком Паоло Маланімою, у період з 1300 до 1400 років  загалом населення Європи, без врахування Росії, за XIV сторіччя впало з 78,7 до 56,85 млн, тобто приблизно на 28%. Звичайно, це не означає, що населення скоротилося лише через чуму, адже була Сторічна війна, інші конфлікти, епідемії та голодні роки. Втім, Паоло Маланіма припускає, що смерть 20-25% європейців за час пандемії 1347-1353 років є реалістичною цифрою.

Пройдуть сторіччя, перш ніж людство зможе знайти засоби проти чуми, але основа для цього прогресу почала закладатися за результатами програної "Чорній смерті" битви.

У XIX сторіччі все ще траплялися епідемії чуми, але на перше місце вийшов новий ворог - холера.

Збудником цієї хвороби є холерний вібріон. Холера призводить до ураження кишківника, діареї, нудоти та зневоднення організму.

Причиною поширення холери була відсутність очищення води та каналізації у великих містах та рівень гігієни того часу. Холера, яка є ендемічною для забрудненої долини Гангу в Індії, з 1817 року почала інтенсивно поширювати поза Азією.

За сторіччя відбулося п'ять холерних пандемій, чотири з яких завдали удару Європі, зокрема, й призвели до тисяч смертей в   Україні. Саме в цей час російський вчений Д.Й.Івановський відкриває новий тип життя (неклітинні форми організмів) і називає їх вірусами, від лат.(vira-отрута).

Пандемія "іспанського грипу" (вірус A/H1N1) у 1918-1920 роках часто називають найбільш смертельною пандемією в історії людства. Науковці вважають, що перехворіли понад 500 млн людей, а Всесвітня організація охорони здоров'я 2005 року оцінила кількість жертв пандемії у 40-50 млн. Для порівняння, на фронтах Першої світової війни загинули 10 млн військових, ще 7 млн зникли. Особливістю було те, що найбільша смертність спостерігалася не серед літніх людей та дітей, як до того було із грипом, а серед фізично здорових 18-40 років.

Смерть часто наступала через розвиток пневмонії та потужну імунологічну реакцію (гіперцитокінемію) на неї, наслідком якої були заповнення легень рідиною та кровотеча з легень. Проблема була в тому, що на той час антибіотики ще не використовували для лікування бактеріальних ускладнень вірусних інфекцій, а медики могли покладатися лише на аспірин. Перший антибіотик був винайдений тільки в 1928 році.

Згідно з сучасними оцінками, від іспанки померли 39 млн. людей.

Втім, пандемія стала двигуном медичних досліджень, сприяла розробці антибіотиків та використанню вакцинації від грипу, які врятували мільйони життів. Саме під час спроби знайти причину пандемії британський бактеріолог Александер Флемінг 1928 року випадково виростив цвілевий гриб, який зупинив зростання стафілококів та інших бактерій. Він назвав цвілевий гриб пеніцилін, а інші британські вчені Говард Флорі та Ернест Чейні згодом розробили на його основі антибіотик, який почали використовувати під час Другої світової війни. 1945 року усі троє вчених отримали Нобелівську премію з фізіології та медицини Окрім того, з 1941 року почали проводити вакцинацію проти грипу.

COVID-19 — інфекційна хвороба, яка вперше виявлена у людини в грудні 2019 року в місті Ухань, Центральний Китай. Хвороба почалася як спалах, що розвинувся у пандемію. Причиною хвороби став коронавірус SARS-CoV-2, циркуляція якого в людській популяції була до грудня 2019 року невідомою.

Коронавіруси - самозванці від біології. Кінцева частина кожного вірусу – шип. Він "імітує" молекулу корисної речовини, тому клітинні рецептори самі затягують її у себе, а за шипом до клітини потрапляє весь вірус. Так відбувається зараження. Потрапивши до клітини, вірус "захоплює" над нею контроль і змушує невпинно виробляти власні копії - замість звичних їй білків. Зрештою клітина гине, а носій інфекції стає заразним. Саме тому перший симптом зараження - кашель. Вже потім починає підвищуватись температура.  Або не починає - у 30% пацієнтів в Ухані температура на момент прибуття до лікарні не перевищувала норму. У багатьох інфікованих, майже у кожного п'ятого, відсутній навіть кашель. Хвороба може перебігати взагалі без симптомів - людина може не підозрювати, що хвора. Однак такий безсимптомний хворий все одно є активним носієм інфекції і може заражати інших. Якщо Covid-19 перебігає у легкій формі, його симптоми дуже нагадують звичайний сезонний грип: сухий кашель, температура, загальна слабкість, іноді біль у м'язах або головний біль. Лікують його так, як звичайний грип - у домашніх умовах, симптоматично. Один з найбільш нестандартних симптомів коронавірусу - втрата смаку та/або нюху. Це відбувається не з усіма інфікованими, але може бути і єдиним симптомом. Тож, якщо ви раптом втратили здатність відчувати запахи й смаки, варто насторожитись і вжити заходів.

Гарна новина: чим більш смертоносний вірус, тим гірше він поширюється. Вбивши свого господаря, вірус не може інфікувати інших. Тому вірус рідко мутує у більш смертоносну форму - це не в його інтересах.

Погана новина: SARS-CoV-2 - якраз з іншої категорії. Цей вірус робить господаря розносником зарази, але проявляється не одразу або не виявляється взагалі, тож носій встигає заразити ще кількох людей.

У середньому кожен носій нового коронавірусу встигає заразити від 2 до 4 здорових людей. Ця кількість вища, ніж у сезонного грипу (1-3), але нижча, ніж у кору (12+).Хоча, як і в будь-якої інфекції, у коронавірусу є так звані суперпоширювачі - носії, які заражають незрівнянно більше людей: сотні, а то й тисячі. У Південній Кореї  жінка, яка отримала кодову назву "Пацієнт 31", заразила близько 1200 людей. З'ясувалося, що вона була дуже релігійною і продовжувала ходити до церкви, попри кашель і високу температуру, ігноруючи розпорядження корейської влади. За 10 днів кількість інфікованих у Південній Кореї зросла з 30 до 5000.

Рівень смертності від Covid-19 поки що складно точно визначити, але більшість досліджень оцінюють його на рівні 1-3%.Це приблизно у 20 разів вище, ніж у сезонного грипу, але навіть близько не дотягує до попередників коронавірусу SARS (10%) і MERS (25%). Головне завдання влади по всьому світу зараз - розтягнути епідемію на якомога більший термін, не давши великій кількості людей одночасно захворіти. Пандемія розвивається з прискоренням: від першого діагнозу до 100 тисяч хворих минуло 67 днів, другі 100 тисяч захворіли за 11 днів, треті - за чотири дні. Щодоби кількість інфікованих збільшується приблизно на третину.

Як виник SARS-CoV-2, достеменно невідомо, але схожі на нього віруси переносять кажани і панголіни. Найімовірніше, вірус мутував і перейшов на іншу тварину, а вже від нього передався людині. Саме тому на початку спалаху в Ухані насамперед закрили ринки, де продавали дичину.

 Ні, вірус не "втік" з біологічної лабораторії. Версію про штучне походження коронавірусу ретельно перевірили відразу кілька команд науковців з різних країн і відкинули як неспроможну.

Вірус цілком можна підхопити в абсолютно порожньому приміщенні, де до цього перебував інфікований. У повітрі коронавірус зберігає життєздатність протягом трьох годин. На пластикових і сталевих поверхнях SARS-CoV-2 залишається небезпечним до трьох днів, на папері та картоні - до доби, на міді - до чотирьох годин. Саме тому слід ретельно мити руки після контакту з будь-якими поверхнями поза межами будинку.

Антибіотики проти коронавірусу не діють. Як і проти будь-якого іншого вірусу, зокрема грипу або герпесу.

Карантин та інші обмежувальні заходи у всьому світі можуть тривати доки не знайдуть вакцину або ефективне лікування від Covid-19. Дієва вакцина від коронавірусу цілком точно НЕ з'явиться раніше, ніж за рік-півтора, до середини-кінця 2021 року. До цього моменту більшість людей, яким загрожує вірус, найімовірніше вже перехворіють. Можливо, вакцина не з'явиться взагалі ніколи. Вакцину від ВІЛ/СНІДу весь світ намагається розробити вже 35 років - і поки що марно. Інфікованих лікують винятково симптоматично, тобто борються не з самою хворобою, а з її проявами. Більшості хворих (понад 80%) допомога медиків взагалі не потрібна. Вони лікуються вдома, засобами від звичайного грипу - і одужують, зазвичай, приблизно за тиждень.

Паралельно тривають пошуки ліків проти вірусу. Розробляти нові засоби немає часу, тому медики перевіряють наявні противірусні препарати - наскільки вони ефективні у боротьбі саме з SARS-CoV-2.

Від початку пандемії, станом на 21 жовтня у світі налічується 40 521 729 інфікованих, з них 1 078 871 загиблих, 28 181 997 видужали та 8 320 861 хворих.

За даними Центру громадського здоров’я, станом на 21 жовтня в Україні зафіксовано 4 768 нових випадків коронавірусної хвороби COVID-19. Кількість активних хворих 142 555 осіб.

Загалом в Україні 261 034 лабораторно підтверджених випадки COVID-19, із них 4 972 летальних, 113 507 пацієнтів одужали. Проведено 2 582 768 тестувань методом ПЛР. За добу одужало 937 пацієнтів.

Як зупинити поширення COVID-19:

  • часто мийте руки з милом або використовуйте спиртовмісний антисептик для рук;
  • тримайтеся на безпечній відстані від усіх, хто кашляє або чхає;
  • вдягайте маску, якщо дотримуватися дистанції неможливо;
  • не торкайтеся очей, носа або рота;
  • під час кашлю або чхання прикривайте ніс і рот зігнутим ліктем або серветкою;
  • не виходьте з дому, якщо погано почуваєтесь;
  • якщо у вас лихоманка, кашель і вам важко дихати, зверніться до лікаря.

Будьте здорові! Бажаю вам  36,6!

Ігор Капітула, викладач біології