«Шевченко – це Україна»: книжкова виставка до вшанування Т. Г. Шевченка (9.03.1814-10.03.1861)

Бібліотечно-інформаційний центр

09 березня 2019

«Наша дума, наша пісня

Не вмре, не загине...

От де, люде, наша слава,

Слава України!»

Тарас Шевченко

          Неперевершену творчість Сина українського народу, Батька нації, Пророка і Прометея — геніального Тараса Григоровича Шевченка — знають і цінують у всьому світі. Основною характерною рисою його творчості є те, що він з величезним захопленням ставився до історії рідного краю, над усе його приваблювала тематика, що відтворювала героїчне минуле українського народу.

          Про життя та діяльність Великого Кобзаря написано багато. Серед великого і різноманітного потоку інформації - цікаві факти про Тараса Шевченка, відомі і невідомі різноманітні суперечливі факти, які можна знайти у друкованих виданнях та у всесвітній мережі. Деякі з цих фактів ми наводимо, про більшість ви зможете дізнатись з книжкової виставки у читальному залі БІЦ.

Цікаві факти з життя Тараса Григоровича Шевченка:

  • 9 березня 1814 року у родині простих селян-кріпаків народився Тарас Шевченко, якого небезпідставно вважають основоположником літературної української мови.
  • Навесні 1838-го художник Карл Брюллов викупив молодого Шевченка з кріпацтва, заплативши 2500 рублів (ці гроші Брюллов отримав з продажу портрета Жуковського). Нарешті вільний, Шевченко вирішив здобувати освіту в Академії мистецтв.
  • 1845 року Шевченко створює 12 картин, вартість яких становила 5 рублів сріблом.
  • Крім тяги до письменництва, Шевченко володів безліччю інших талантів, один з яких оцінили художники-іконописці, до яких потрапив юний поет після смерті батьків. Там він дуже швидко освоїв початкові вміння у живописі, тому його поміщик Енгельгардт вирішив відправити Шевченка до Петербурга, щоб удосконалити майстерність свого кріпака. Там і оцінили здібності майбутнього Кобзаря тогочасні представники культури - Брюллов, Жуковський та Венеціанов. Саме вони доклали зусиль для визволення Шевченка з кріпацтва, заплативши доволі велику суму для того часу - 2500 рублів.
  • Згадка про перше кохання у віршах:

          "Мені тринадцятий минало.

          Я пас ягнята за селом."

Цього ви не можете не пам'ятати. А пам'ятаєте, як його малого прийшла втішити дівчина, що саме була поруч?        

          "А дівчина

          При самій дорозі

          Недалеко коло мене

          Плоскінь вибирала,

          Та й почула, що я плачу.

          Прийшла, привітала,

          Утирала мої сльози

          І поцілувала ..... "

Це була подруга дитинства і перше кохання Тараса Григоровича - Оксана Коваленко. Шевченко часто згадував Оксану в своїх творах. Перше кохання є перше кохання...

  • Тарас Чевченко. Ще будучи студентом Академії, Шевченко закохався в свою 15-ти річну натурницю Амалію Клоберг. Вона була донькою хазяйки квартири, в якій Шевченко жив разом із Сошенком. В 1839 році Шевченко навіть написав її портрет і підписався “Чевченко”. Амалія не могла правильно вимовити прізвища художника і на догоду їй він підписувався так, як вона вимовляла. З листів Шевченка до друзів так і не зрозуміло, чи зізнавався він Амалії в своїх почуттях, і чи мав поет з дівчиною якісь стосунки.
  • Найбільш відомою книгою Шевченка звичайно ж є "Кобзар", якій присвячено цілий музей у Черкасах (єдиний на весь світ у своєму роді). Зібрані у "Кобзарі" вірші перекладені на понад сотню мов світу. Більше ніж 8 мільйонів копій - таким був тираж книги за часів радянського союзу, а за часів життя автора перевидавалася 4 рази.
  • Перебуваючи у членстві Кирило-Мефодіївського товариства, Шевченко висував ідеї автономного статусу України та інших слов'янських держав, і столицею такої багатонаціональної держави він бачив місто Київ.
  • Основна освіта українського митця тривала лише два роки. Її він здобув у церковно-прихожанській школі.
  • Причиною заслання Шевченка до Оренбурга рядовим були його неприйнятні для Миколи І висловлювання. Окрім цього, поету було заборонено займатися творчістю. Однак цю заборону він ігнорував. Саме у Оренбурзі Тарас Григорович написав більшу частину своїх повістей. Це стало можливим завдяки добродушності російських офіцерів, яким підпорядковувався письменник.
  • Лише на письменництві творчість видатного українця не закінчувалася. Він захопився ліпленням та гравіруванням наприкінці свого життя.
  • Останні дні свого життя Шевченко провів у Петербурзі. Поховали його на Смоленському кладовищі. Проте за день до своєї смерті, у свій день народження, 9 березня, поет попрохав свого вірного друга Григорія Честахівського, щоб у разі його смерті похорон відбувся у місті Канів. Останнє бажання видатного митця виконали лише через два роки.

 

Людмила Бурячинська, завідувач БІЦ

У повідомленні використані матеріали з сайту:

http://taras-shevchenko.com.ua/ua/biography/cikavi-fakti-z-zhittya.htm