02 лютого 2019 року виповнюється 75-річниця з дня визволення Рівного від німецько-нацистських загарбників. «…1 лютого 1944 року на підступах до Рівного зупинились передові частини Червоної армії. З високого пагорба ясно були видні черепичні дахи будинків, куполи собору і гостроверхий шпиль костьолу», - згадував учасник тих подій І.Наумов. На виїздах із міста та перехрестях доріг німці створили міцні оборонні точки. Тому наступ радянських частин 6-ї, 112-ї стрілецької, 121-ї гвардійської стрілецької і 8-ї гвардійської кавалерійської дивізій 2 лютого 1944 року виявився дуже нелегким. Радянські війська атакували Рівне відразу з чотирьох боків, в обхід пустили кавалерійські частини. Після 10-хвилинного артобстрілу, 121-ша стрілкова дивізія ввійшла до східної околиці міста. Лише у другій половині дня, коли остаточно було зламано рубіж оборони противника, стався вирішальний прорив. Проте бої не вщухали.
Повністю очистити Рівне від німецьких окупантів вдалося на ранок 3-го лютого 1944 року. У місто, окрім регулярних військ, увійшли частини партизанських з’єднань, що брали участь у боях. Тоді за негласним розпорядженням (а можливо, навмисно, щоб не викликати невдоволення населення діями радянських солдат) місто на кілька днів “віддали” партизанам для наведення ладу. Однією з найбільш зруйнованих у результаті бойових дій була теперішня вулиця Соборна, особливо в районі, що прилягав до залізничного вокзалу. Сам вокзал також був у руїнах. Перед відходом німців підпільники підірвали приміщення станції “Рівне”.
З нагоди 75-ї річниці визволення Рівного від нацистських окупантів приєднуємося до вшанування загиблих його визволителів.
Більш детальніше з радянською кінохронікою визволення міста Рівного можна ознайомитися за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=owqJM2VarsU
Олександр Мазепа, викладач історії, к.і.н.
